Прах Олександра Олеся до кінця тижня доставлять в Україну

Днями у чеській столиці відбулося прощання з прахом українського поета і громадського діяча Олександра Олеся та його дружини. Посмертно він повертається на Батьківщину. До кінця тижня останки мають бути в Україні.

Нагадаємо, на початку січня в Празі примусово ексгумували останки українського поета-символіста, драматурга і публіциста Олександра Кандиби, який мав псевдонім Олесь. Він помер у 1944 році. Поховали його на Ольшанському кладовищі у столиці Чехії, де жив після еміграції. За законами цієї країни, після поховання родичі або друзі померлих повинні платити ренту за місце на кладовищі — 20 тисяч чеських крон за 10 років. До недавнього часу ренту за могилу Олеся платив за власною ініціативою виходець з України Володимир Михайлишин. Однак нещодавно Михайлишин помер, і його син вирішив поховати батька в могилі Олеся. 

Для перепоховання Олександра Олеся Кабінет Міністрів України виділив 140 тис. грн. Захоронять прах Олександра Олеся — аташе УНР, автора поеми про Євгена Коновальця, першого драматичного твору про сталінські репресії «Земля обітована» (1935), батька Олега Ольжича — на Лук’янівському кладовищі в Києві. Там для почесних перепоховань облаштують окрему алею. За словами міністра культури Євгена Нищука, таким чином Україна буде «рятувати останки тих визначних українців, які розсіяні десь по світу». 

За словами директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, законодавча база для створення Національного пантеону видатних українців вже є. Це і постанова Верховної Ради про вшанування пам’яті Героїв України, і указ Президента про заходи щодо створення меморіалу українських героїв. «Це мала би бути споруда, яка містила би і пам’ятники, і могили, а епіцентром її мала би бути могила невідомого воїна теперішньої війни за незалежність України. Крім того, там мали би бути перепоховані українці з цілого світу», — каже В’ятрович. 

На сайті Інституту національної пам’яті зазначено, що за межами України є понад 250 тисяч поховань представників української військово-політичної еміграції, діячів науки та культури. За словами начальника відділу обліку і збереження місць пам’яті Павла Подобєда, багато з них можуть бути ліквідовані найближчим часом. Зокрема, цього року тільки на Ольшанському кладовищі у Празі можуть примусово ексгумувати останки драматурга, одного з батьків сучасного українського модерного театру Спиридона Черкасенка; громадської діячки, педагога Орисі Єфремової-Дурдуківської; інженера-будівельника Олександра Ярошевського.