Останній бенефіс,

26.01.2017
Я часто дивлюся ток-шоу С. Шустера. Не став винятком і його прощальний бенефіс 2 грудня 2016 р.
 
Він, як на мене, був присвячений пані Ю, її компанії колишніх міністрів та собі дорогому.
 
У виступах цієї гоп-компанії не було факту, який би не був спотворений, та істини, яка б не була пересмикнута, щодо діяльності нинішньої влади.
 
Так, значною мірою вона заслуговує об’єктивної критики, але, як говорять у народі, в чужому оці й порошинку видно...
 
То де ж були ці пани раніше і чому вони не зробили так, щоб Україна процвітала і газ не був по 450 доларів за 1000 кубометрів, а зарплата працівників усіх галузей була пристойною?
 
Отримавши від МВФ понад 10 млрд. доларів, уряд Тимошенко нібито мав це забезпечити, якби ці «кляті долари» так нав’язливо не прилипали до їхніх жадібних рук.
 
Отож її псевдопротестні виступи — це намагання очорнити всіх і оббілити себе, хоча для мене пані Ю — таке ж продовження олігархічної системи, як і Янукович.
 
Прикриваючись цими критиканами, Савік Шустер вбачає певну користь і для себе.
 
А раптом ми повіримо, що йому дуже погано при нинішній владі, і з 01.01.2017 р. його програма не вийде в ефір, бо не вистачить коштів. Хіба що допоможе, як він твердить, середній і малий бізнес. Так проблема в нього виникла не до, а після Майдану.
 
Якби не було Революції гідності, то пані Ю сиділа б у в’язниці й до сьогодні, а Шустер вів би безперешкодно свою програму і з радістю скакав би по пеньках разом із Януковичем та іншими лакузами.
 
Я добре пам’ятаю його візит разом із ведучими Олегом Панютою та Олександром Ткаченком до Межигір’я. Скільки щастя і захоплення світилося в його очах! І як «багато» нищівної критики на адресу цього зрадника й пройдисвіта звучало в його шоу.
 
Я добре розумію його плач, бо такої годівниці, як Україна, йому не знайти.
 
Насправді ж не віриться, що він зникне з нашого ефіру, бо ж «знайдеться» малий і середній, а не олігархічний бізнес, який йому допоможе, та ще й ті довірливі, хто купить картку телеканала 3S tv.
 
І ми й надалі будемо насолоджуватися критикою президентів України, чинної і наступної демократичної влади, які не будуть запрошувати його у своє Межигір’я. 
Макар РУДИКА
с. Йосипівка, Баранівський район, 
Житомирська область
  • Поможи нам, ізбави нас вражої наруги

    Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>

  • Знесення режиму аятол: що це означає для України

    Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>

  • Атака на сенс війни: світ не засвоїв уроків ХХ століття

    19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>

  • Україна має щодня пам’ятати: її найбільшою цінністю є люди

    Вся система «Азову», починаючи від підготовки особового складу і планування операцій, закінчуючи забезпеченням своєчасної медичної допомоги пораненим та великою інфраструктурою довкола підрозділу, побудована саме за цією логікою — життя та здоров’я особового складу є нашою головною, найбільшою цінні >>