Місто з казок Шахерезади

24.01.2017
Місто з казок Шахерезади

Є міста на планеті — ніби з казок Шахерезади. Одне з таких Джайпур — чи не найкрасивіше місто Індії. Розташоване на пере­хресті древніх шляхів, воно особливо вражає своєю красою під час заходу сонця. Зведений талановитими зодчими, Джайпур стоїть у затишній долині, а його околиці стрімко збігають схилами гір.

Красунь — тисяча, а раджа — один

Це чарівне місто — чи не наймолодше в древній Індії. Вперше побачивши Джайпур, сказав би, що йому понад тисячу років. Аж ні! Один освічений індуський раджа заснував Джайпур у 1825 році, відвідавши перед цим Відень, Париж, Лондон, Рим. Від цих міст ра­джа запозичив європейське планування, водночас зберіг неповторні архітектурні здобутки стародавньої цивілізації. 
Стіни будинків Джайпура, ніби сплетені з кам’яних мережив, — гармонія панує навколо... І навіть суцільні торгові ряди розташовані не так хаотично, як у багатьох інших містах Індії. 
Одна з визначних пам’яток Джайпура — палац раджі, що переходить із покоління до покоління найбагатшого і древнього індійського роду. Тут зберігається справжній витвір мистецтва — величезний срібний посуд. Висота його значно перевищує людський зріст. Під час подорожі до Лондона у 1923 році спадковий раджа брав той посуд із собою. У цьому срібному диві зберігалася священна вода з Ганга.
Неподалік Джайпура височить форт Ангра. Його фортифікаційні та палацові комплекси зачаровують красою. Першим притягує увагу ще один палац надзвичайної краси, а всередині нього — інтимний покій першого повелителя міста. Своїх численних жінок і наложниць — а їх, як ствер­джують, було в ра­джі більше півтори тисячі (!) — щедрий на любов засновник міста приймав у невеликій круглій кімнаті. Її сферичні стіни оздоблені коштовним камінням — смарагдами і топазами. Працівник музею у повній темряві, при зачинених дверях продемонстрував справжнє диво... Він запалив свічку і провів її по колу над собою. Здавалося, що навколо вас обертається зоряний небосхил, спалахують великі й малі зірки. Навіть злегка паморочиться в голові! Яка ж чарівна індуска від такої краси не впаде в обійми свого улюбленого раджі?! І все ж їм не позаздриш: красунь — за тисячу, а раджа — один! 

Древні астрономи й сучасні мавпи

Ще одна визначна пам’ятка Джайпура — це старовинна обсерваторія Джантар-Мантар. Виникла вона за багато століть до появи міста. Індуси ще в сиву давнину з неймовірною точністю вміли обчислювати рух планет і Сонця. Свого часу це місце вважалося священним, адже астрономією в давнину займалася винятково каста жерців. Нині комплекс споруд обсерваторії перебуває під охороною ЮНЕСКО. Територію обсервато­рії чомусь уподобали сотні мавп. А цих спритних істот в Індії більше, ніж у нас котів і собак! Й оскільки в цій країні їх вважають священними тваринами, ті почуваються дуже привільно (на околиці міста навіть храм на їхню честь є). Мавпи нахабно підходять до людей і простягають лапку — дай щось з’їсти. Але будьте пильні: підступні створіння, з’ївши гостинець, відразу ж можуть вкусити за руку...

Крамниця чудес

Відвідуючи Джайпур, зайдіть до майстерні, де вам продемонструють різноманітні ремесла Індії. Народні майстри виробляють тут знамениті тканини дивної краси. Вони такі тонкі та невагомі, що сукні з цих тканин легко можна протягнути крізь обручку. Дуже цікавий процес фарбування тканин із використанням різних мінеральних солей. Тому вироби зберігають яскравість і насиченість фарб багато-багато років.
У цій же незвичайній майстерні налагоджено виробництво чудових ювелірних виробів із міді та срібла. Від них важко відвести погляд... Утім, як від усього, що створюють тут. 
  Вихід iз майстерні — через іншу кімнату. В ній розташована крамниця, де продається все, що створювалось у вашій присутності. Ну як тут не при­дбати якусь річ на згадку про чарівний Джайпур?!

Слони під музику флейти

  Індія і слони — це щось нероздільне. Видатний англійський письменник Редьярд Кіплінг присвятив дружбі людини і слона свої кращі твори. Для гостей міста у Джайпурі організовано катання на розумних велетах. Любителі таких екзотичних прогулянок розміщуються на спеціальних помостах по шість осіб і неквапом мандрують на спині велета вулицями міста.
Погонич у тюрбані поганяє слона загостреним багром, а довжина його вістря сягає 15 сантиметрів... Думаю, відчуття могутньої тварини, в потилицю якої втикають цей «інструмент», не дуже приємні... І так управляють слонами вже тисячі років. У цих велетнів дуже добре розвинений слух, і гра флейтиста, який супроводжує вас під час катання, йому більше до вподоби...
Зовсім інша справа з коброю, яка нібито танцює під музику флейти.
Вона глуха, мов пень, і похитується не в такт музиці, а в такт руху флейти, якою вміло маніпулює приборкувач-фокусник. У змій свої переваги — вони прекрасно відчувають найменше тепло найдрібнішої істоти або найслабкіше коливання поверхні... Мають дуже гострий зір. Але! Про всяк випадок індуси-містифікатори ще й досить часто виривають у нещасної гадини отруйні зуби. Після цього вона довго не живе..
Та повернемось у Джайпур. Вулицями суцільним потоком їдуть автомобілі, розмальовані, як шкатулка, автобуси, скутери та мотоцикли. З воріт Джайпурського університету на мопедах хвацько виїжджають юні джайпурки-студентки і включаються в загальний рух. У цьому ж потоці неквапно рухаються слони, верблюди, безгоспні корови, велорикші. Де ще таке побачиш?! Кіно та й годі! Це — Індія...
  Як і в інших містах Індії, на вулицях Джайпура — суцільні ряди крамничок, майстерень, майже на землі готується їжа. У вас раптово нестерпно заболів зуб? Будь ласка, народний умілець умить вирве його! Сам бачив... Життя, як воно є. Але заради справедливості треба сказати, що в цій фантастичній країні вже давно виконують складні операції з пересадки серця. Звісно, не на вулиці... 

Правила ченчу

  У продовольчих крамничках міста — неймовірна різноманітність овочів та фруктів. У нас зараз теж усякої екзотики вдосталь. Але в Індії я бачив багато незнайомих плодів, які до нас іще не допливли чи не долетіли. Є тут і добре відомі нам огірки і помідори. Та вони зовсім маленькі й не такі смачні.
Іноземця індуси вгадують одразу. Підходять до вас, щиро вітають, потискають руку. Запитують горілку, шампанське, віскі. Годинники, але не електронні. Надають перевагу механічним — відомих фірм. 
Здається, в Індії торгують усі, часто пропонують чендж — обмін. Ви зайшли до невеличкої крамнички? Будьте пильні — дивіться спочатку очима, а не руками... Якщо взяли до своїх рук який срібний перстеньок — усе!!! Назад уже повернути важко. Дарма, що хотів лише подивитися. Взяв — значить купив! А відмовляєшся — такий ґвалт піднімуть! Не кожний іноземець ви­тримає цю психічну атаку. Купує. А потім знаючі люди пояснять: цей перстеньок і близько біля срібла не лежав. Звичайнісінький собі силумін: краще вже щось придбати на пам’ять у якомусь солідному магазині. 
Захід сонця над Джайпуром. Місто в цей час особливо чарівне — набуває дивовижного рожевого кольору. Не дивно, що його іще називають Рожевим містом — із каменю такого кольору збудовані більшість споруд Джайпура, а в променях сонця, яке сідає, це виглядає незабутньо! Здається у такі миті, що все життя джайпурців протікає на дахах будинків. Вони плоскі, й будинки близько стоять один біля одного. Жінки займаються на дахах своїми хатніми справами або по-сусідськи щебечуть одна з одною. У своїх яскравих сарі джайпурки дуже привабливі. Як і саме місто Джайпур...