Місто з казок Шахерезади

Це чарівне місто — чи не наймолодше в древній Індії. Вперше побачивши Джайпур, сказав би, що йому понад тисячу років. Аж ні! Один освічений індуський раджа заснував Джайпур у 1825 році, відвідавши перед цим Відень, Париж, Лондон, Рим. Від цих міст ра­джа запозичив європейське планування, водночас зберіг неповторні архітектурні здобутки стародавньої цивілізації. 

Стіни будинків Джайпура, ніби сплетені з кам’яних мережив, — гармонія панує навколо... І навіть суцільні торгові ряди розташовані не так хаотично, як у багатьох інших містах Індії. 

Одна з визначних пам’яток Джайпура — палац раджі, що переходить із покоління до покоління найбагатшого і древнього індійського роду. Тут зберігається справжній витвір мистецтва — величезний срібний посуд. Висота його значно перевищує людський зріст. Під час подорожі до Лондона у 1923 році спадковий раджа брав той посуд із собою. У цьому срібному диві зберігалася священна вода з Ганга.

Неподалік Джайпура височить форт Ангра. Його фортифікаційні та палацові комплекси зачаровують красою. Першим притягує увагу ще один палац надзвичайної краси, а всередині нього — інтимний покій першого повелителя міста. Своїх численних жінок і наложниць — а їх, як ствер­джують, було в ра­джі більше півтори тисячі (!) — щедрий на любов засновник міста приймав у невеликій круглій кімнаті. Її сферичні стіни оздоблені коштовним камінням — смарагдами і топазами. Працівник музею у повній темряві, при зачинених дверях продемонстрував справжнє диво... Він запалив свічку і провів її по колу над собою. Здавалося, що навколо вас обертається зоряний небосхил, спалахують великі й малі зірки. Навіть злегка паморочиться в голові! Яка ж чарівна індуска від такої краси не впаде в обійми свого улюбленого раджі?! І все ж їм не позаздриш: красунь — за тисячу, а раджа — один! 

Ще одна визначна пам’ятка Джайпура — це старовинна обсерваторія Джантар-Мантар. Виникла вона за багато століть до появи міста. Індуси ще в сиву давнину з неймовірною точністю вміли обчислювати рух планет і Сонця. Свого часу це місце вважалося священним, адже астрономією в давнину займалася винятково каста жерців. Нині комплекс споруд обсерваторії перебуває під охороною ЮНЕСКО. Територію обсервато­рії чомусь уподобали сотні мавп. А цих спритних істот в Індії більше, ніж у нас котів і собак! Й оскільки в цій країні їх вважають священними тваринами, ті почуваються дуже привільно (на околиці міста навіть храм на їхню честь є). Мавпи нахабно підходять до людей і простягають лапку — дай щось з’їсти. Але будьте пильні: підступні створіння, з’ївши гостинець, відразу ж можуть вкусити за руку...

Відвідуючи Джайпур, зайдіть до майстерні, де вам продемонструють різноманітні ремесла Індії. Народні майстри виробляють тут знамениті тканини дивної краси. Вони такі тонкі та невагомі, що сукні з цих тканин легко можна протягнути крізь обручку. Дуже цікавий процес фарбування тканин із використанням різних мінеральних солей. Тому вироби зберігають яскравість і насиченість фарб багато-багато років.

У цій же незвичайній майстерні налагоджено виробництво чудових ювелірних виробів із міді та срібла. Від них важко відвести погляд... Утім, як від усього, що створюють тут. 

  Вихід iз майстерні — через іншу кімнату. В ній розташована крамниця, де продається все, що створювалось у вашій присутності. Ну як тут не при­дбати якусь річ на згадку про чарівний Джайпур?!

  Індія і слони — це щось нероздільне. Видатний англійський письменник Редьярд Кіплінг присвятив дружбі людини і слона свої кращі твори. Для гостей міста у Джайпурі організовано катання на розумних велетах. Любителі таких екзотичних прогулянок розміщуються на спеціальних помостах по шість осіб і неквапом мандрують на спині велета вулицями міста.

Погонич у тюрбані поганяє слона загостреним багром, а довжина його вістря сягає 15 сантиметрів... Думаю, відчуття могутньої тварини, в потилицю якої втикають цей «інструмент», не дуже приємні... І так управляють слонами вже тисячі років. У цих велетнів дуже добре розвинений слух, і гра флейтиста, який супроводжує вас під час катання, йому більше до вподоби...

Зовсім інша справа з коброю, яка нібито танцює під музику флейти.

Вона глуха, мов пень, і похитується не в такт музиці, а в такт руху флейти, якою вміло маніпулює приборкувач-фокусник. У змій свої переваги — вони прекрасно відчувають найменше тепло найдрібнішої істоти або найслабкіше коливання поверхні... Мають дуже гострий зір. Але! Про всяк випадок індуси-містифікатори ще й досить часто виривають у нещасної гадини отруйні зуби. Після цього вона довго не живе..

Та повернемось у Джайпур. Вулицями суцільним потоком їдуть автомобілі, розмальовані, як шкатулка, автобуси, скутери та мотоцикли. З воріт Джайпурського університету на мопедах хвацько виїжджають юні джайпурки-студентки і включаються в загальний рух. У цьому ж потоці неквапно рухаються слони, верблюди, безгоспні корови, велорикші. Де ще таке побачиш?! Кіно та й годі! Це — Індія...

  Як і в інших містах Індії, на вулицях Джайпура — суцільні ряди крамничок, майстерень, майже на землі готується їжа. У вас раптово нестерпно заболів зуб? Будь ласка, народний умілець умить вирве його! Сам бачив... Життя, як воно є. Але заради справедливості треба сказати, що в цій фантастичній країні вже давно виконують складні операції з пересадки серця. Звісно, не на вулиці... 

  У продовольчих крамничках міста — неймовірна різноманітність овочів та фруктів. У нас зараз теж усякої екзотики вдосталь. Але в Індії я бачив багато незнайомих плодів, які до нас іще не допливли чи не долетіли. Є тут і добре відомі нам огірки і помідори. Та вони зовсім маленькі й не такі смачні.

Іноземця індуси вгадують одразу. Підходять до вас, щиро вітають, потискають руку. Запитують горілку, шампанське, віскі. Годинники, але не електронні. Надають перевагу механічним — відомих фірм. 

Здається, в Індії торгують усі, часто пропонують чендж — обмін. Ви зайшли до невеличкої крамнички? Будьте пильні — дивіться спочатку очима, а не руками... Якщо взяли до своїх рук який срібний перстеньок — усе!!! Назад уже повернути важко. Дарма, що хотів лише подивитися. Взяв — значить купив! А відмовляєшся — такий ґвалт піднімуть! Не кожний іноземець ви­тримає цю психічну атаку. Купує. А потім знаючі люди пояснять: цей перстеньок і близько біля срібла не лежав. Звичайнісінький собі силумін: краще вже щось придбати на пам’ять у якомусь солідному магазині. 

Захід сонця над Джайпуром. Місто в цей час особливо чарівне — набуває дивовижного рожевого кольору. Не дивно, що його іще називають Рожевим містом — із каменю такого кольору збудовані більшість споруд Джайпура, а в променях сонця, яке сідає, це виглядає незабутньо! Здається у такі миті, що все життя джайпурців протікає на дахах будинків. Вони плоскі, й будинки близько стоять один біля одного. Жінки займаються на дахах своїми хатніми справами або по-сусідськи щебечуть одна з одною. У своїх яскравих сарі джайпурки дуже привабливі. Як і саме місто Джайпур...