Кажуть, що в січневі дні варто загадувати бажання — й вони здійсняться. У це вірить художниця й дизайнерка Галина Дюговська, яка живе й працює в Києві. Вже багато років вона займається створенням арт-об’єктів iз природних матеріалів, флористикою і художнім текстилем; вдало використовує й поєднує традиційні та авторські техніки.
Галина є організатором і куратором українських та міжнародних мистецьких заходів — виставок та пленерів. Разом iз чоловіком і натхненником Володимиром Балибердіним представляла українське декоративне мистецтво на «Євробаченні» в місті Баку (Азербайджан). Нині у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, що розташований на території Києво-Печерської лаври, розгорнуто виставку Галини Дюговської «На крилах мрій».
«Виставку відкрито в особливий різдвяний час, коли люди мріють і прагнуть здійснення мрій», — каже Галина Дюговська. Перші дні січня наповнені новими надіями й сподіваннями. В експозиції майстрині — нові й раніше виконані роботи.
Художниця, натхненна традиціями та любов’ю до рідної культури, в авторській інтерпретації хоче донести до глядача енергію давніх знань, рідної землі. «Кольорова гама, геометричний орнамент — усе має глибоку символіку, ідею, зміст», — розповідає Галина.
На виставці творчість художниці постає одразу в трьох іпостасях: об’ємний текстиль, скульптури з лози та ляльки-мотанки. Власне, всі ці витвори пані Галина вважає оберегами.
Талановита майстриня вміло знаходить свій шлях i приваблює глядача своїми техніками. Переплетення ниток у металевому каркасі — це її ноу-хау. Створюючи вісім років тому яскраво-червону «Мадонну» для Першого Всеукраїнського трієнале з художнього текстилю, Галина Дюговська ще була в задумі: а чи цікаво й потрібно це буде? Та конструкція настільки сподобалася членам журі, що виборола перше місце в конкурсі в номінації «об’ємний текстиль». Усі роботи майстрині хоч і великі — все ж зберігають легкість текстилю.
Одна з пристрастей Галини Дюговської — лозоплетіння. Про це мистецтво вона може говорити годинами. Усі ляльки-мотанки майстрині зроблені з домотканої лляної тканини. І художниця переконана, що намотати можна всілякі гаразди, якщо робити це від душі. Головне — уявити свою мрію і вірити, що вона здійсниться.
