Цього тижня, 25 і 26 січня, відбудеться кульмінаційна подія проекту «Про-За-Театр» — прем’єра вистави «Гагарін і Барселона» у Молодому театрі. У постановці задіяно більше 20 акторів, серед яких і ведучі — народні та заслужені артисти: зокрема, Валерій Шептекіта, Ірина Кравченко, Тетяна Стебловська, Ярослав Гаврилюк; і молоді — Артем Атаманюк, Олександр і Вікторія Ромашко, Іванна Бжезінська, і навіть студенти акторського курсу Богдана Бенюка Національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Відбудеться прем’єра на мікросцені Молодого театру, яку кілька років тому художній керівник театру Андрій Білоус відкрив для експериментів початківців. Саме його студенти-режисери і є постановниками вистави «Гагарін і Барселона»: Марі Акопян, Марія Лук’янова, Ілля Полоз, Наталія Сиваненко та Лідія Філовська. Після пропозиції Андрія Федоровича наприкінці минулого навчального року вибрати для своїх постановок оповідання сучасних українських авторів, вони перечитати силу-силенну творів. Відбір тривав протягом чотирьох місяців. Багато письменників і журналістів надсилали та пропонували свої прозові матеріали для постановки.
Зупинилися на п’ятьох найбільш сценічних творах («Поцілунок у сідниці» та «Два квитки до опери» Євгенії Кононенко, «Територіальні води її ванни» Сергія Жадана, «Тату, ваш син вегетаріанець» Любка Дереша, «Ще один гарний день» Юрія Винничука, «Гагарін і Барселона» Руслана Горового). У жовтні режисери розпочали їх утілення.
Спільною рисою всіх оповідань, які Андрій Білоус у результаті поєднав в одну цільну гармонічну постановку, є животрепетні соціально-побутові питання, що однаково хвилюють зараз як молоде, так і доросле покоління. Проте, окрім «приземлених» щоденних проблем, постановники спробують розкрити в кожному творі закладені в них глибокі змісти і піднесені сенси.
— У кожному оповіданні молоде покоління ніби виривається зі «шкаралупи», випадає за рамки дозволеного та усталеного, – розповідає режисер Наталя Сиваненко. – Іноді досить грубо, необережно, неотесано. Вони не революціонери, це їхній особистий маленький бунт. «Хочу бути вегетаріанцем!», «Хочу виховувати свою дитину по-іншому!», «Не хочу приховувати свої інтимні пориви!», «Не хочу бути прибиральником, мрію про космос!», «Хочу в Барселону!» — це несвідомі поривання і бажання молоді, її нове світовідчуття і світоуявлення.
Наприклад, у творі Любка Дереша «Тату, ваш син вегетаріанець» ми побачимо, як людина в наш час відчуває відсторонення від тваринних інстинктів і рухається далі у своєму розвитку. А в його сім’ї тим часом усе доведено до рівня високої напруги: «син занедужав і помирає». А він просто відмовляється від споживання м’яса. Для рідних це стане вселенською трагедією — батьки мало не відрікаються від свого нащадка, не знаючи, як надалі з ним співіснувати. На щастя, батько врешті-решт сприймає позицію сина.
Усі герої є начебто сусідами одного й того ж будинку, однак на сцені глядач побачить одну квартиру (своєрідну «комуналку»), в якій будуть розміщені меблі зі всіх кімнат — вітальні, спальні, ванної, кухні тощо (сценограф — Борис Орлов). Наскрізним персонажем стане Спостерігач (Валерій Шептекіта), який в одних історіях буде просто свідком, в інших – оповідачем.
— За кожним вікном прихований свій власний космос, — продовжує Наталя Сиваненко. — Щоб Гагарін та Барселона хоча б на мить стали щасливими, їм доведеться викрасти літак... Щоб зрозуміти, наскільки батько любить свого сина, він змушений буде зректися власних принципів... Щоб з’ясувати, кого Анна-Марія з двох хлопців кохає насправді, вона запросить їх до себе у ванну... Щоб стати раз і назавжди справжнім чоловіком, Олюсь зіштовхнеться з потойбічним... Щоб нарешті пробачити своїй мамі та довірити їй свою дитину, донці доведеться почути, що ніяка вона не художниця, а звичайна шльондра... Щоб дістатися найвищого піку насолоди, Іруся піде на все. Навіть якщо буде змушена відправити своїх тітку та дядька в оперу...Так голосно в цьому будинку ніколи не було.
Після прем’єри газета «Дзеркало тижня. Україна», яка спільно з Молодим театром створила і проводить творчий проект «Про-ЗА-Театр», планує вручити спеціальний приз одному з молодих режисерів за найкраще втілення прози на сцені. Обирати переможця буде експертна група, у складі якої письменниця Марія Матіос, театральний режисер Станіслав Жирков, кінорежисер Олександр Ітигілов, заслужена артистка Ірма Вітовська, письменник Іван Рябчій, літературний критик Дмитро Дроздовський, театральний критик Анастасія Гайшенець.
Автором ідеї та керівником проекту «Про-За-Театр» є Андрій Білоус. Його завдання — презентувати і пропагувати серед широкого загалу найкращі зразки сучасної літератури. Триватиме проект до березня і засновники сподіваються на його продовження в наступному сезоні.
