Громадська рада при Мінагрополітики розглянула проект середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року та обговорила план роботи на поточний рік.
«Пріоритетними завданнями для Мінагрополітики, які визначені урядом на 2017 рік, є питання земельної реформи, стимулювання розвитку агропромислового комплексу, якість і безпечність харчових продуктів, розвиток органічного ринку.
Зараз і міністерство, і Громадська рада мають активно співпрацювати за всіма цими питаннями», — повідомила заступник міністра агрополітики Олена Ковальова.
Стратегії узгодили. З конкретикою складніше
Під час засідання Громадської ради, яке провели минулого тижня, його учасники проаналізували середньостроковий план пріоритетних дій уряду та висловили свої думки щодо основних проблем, спробувавши напрацювати послідовність кроків.
Зокрема, під час засідання прозвучали пропозиції щодо удосконалення механізмів стимулювання розвитку АПК, розвитку земельних відносин та було підтримано рішення сприяти запровадженню аграрних розписок по всій Україні.
В цілому учасники Громадської ради підтримали стратегічні вектори розвитку агропромислового комплексу до 2020 року.
Але про цілковите узгодження конкретних практичних кроків, які б забезпечили підтримку державним апаратом розвиток вітчизняного агросектору, говорити зарано.
Кабінет Міністрів підтримав проект Закону «Про стимулювання розвитку агропромислового комплексу України».
За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового, новий закон дозволить ефективніше застосовувати механізми стимулювання розвитку агропромислового комплексу України, оскільки всі інструменти підтримки приведено у відповідність до положень, передбачених Угодою СОТ про сільське господарство:
«У проекті Закону ми визначили головні інструменти стимулювання розвитку агропромислового виробництва. Це — здійснення державних аграрних інтервенцій, фінансова підтримка сільськогосподарського виробництва, створення сприятливих умов для розвитку малих сільськогосподарських товаровиробників».
Прозорість та ефективність аграрних інтервенцій обіцяють забезпечити за рахунок впровадження державного моніторингу, а повноваження визначати державного інтервенційного агента покладається на Кабінет Міністрів.
«Фактично, ми говоримо про впровадження нової інтервенційної системи і аж ніяк не про створення нових державних установ», — наголосив Кутовий.
Дрібним підприємствам передбачено надавати часткову компенсацію капітальних витрат на формування та оновлення основних засобів, у тому числі на закупівлю великої рогатої худоби.
Також законодавчо задекларовано надання фінансової допомоги на поворотній основі та часткове відшкодування вартості будівництва і реконструкції виробничих об’єктів.
Зазначається, що проект Закону України «Про стимулювання розвитку агропромислового комплексу України» розроблено Мінагрополітики спільно із зацікавленими ЦОВВ, науковими установами, галузевими та громадськими організаціями.
Тим часом голова Аграрної партії України Віталій Скоцик доволі скептично оцінив законодавчі новації уряду:
«В Україні діє недосконалий Закон «Про державну підтримку сільського господарства України», який час змінювати. Але уряд просуває нову редакцію цього закону, яка погіршує ситуацію з підтримкою АПК у рази і консервує зневажливе ставлення влади до аграріїв і селян. Відбулася заміна ключових понять: «державну підтримку» підмінено «стимулюванням».
Автори змінили не лише спрямування закону, а й вихолостили ключові норми щодо державної підтримки АПК. Законопроект на 90 відсотків присвячено здійсненню державних аграрних інтервенцій та ціновому регулюванню окремих видів продукції й продовольства. Але те, що мало би складати основу політики щодо агросектору, — це фінансова підтримка виробників, і вона суттєво обмежена».
Домовлялися про одне, отримали інше
Новий законопроект, за оцінкою політичного лідера аграріїв, висловленою в інтернет-блозі на «Ліга.net», розглядає лише кілька несуттєвих параметрів підтримки: часткову компенсацію відсоткової ставки за банківськими кредитами та часткову компенсацію витрат капітального характеру.
Згадано ще про компенсацію вартості закуплених високопродуктивних телиць та нетелів.
Натомість законопроект не передбачає ні пільгової системи оподаткування, ні держдотацій, ні компенсації лізингових платежів, ні інших видів підтримки, на які аграрії розраховували за підсумками попередніх перемовин iз представниками влади.
«Влада відверто заявляє, що забезпечення державної підтримки вітчизняного агровиробництва перестало бути головним пріоритетом її аграрної політики. Наші агровиробники змушені самотужки конкурувати з європейськими колегами, які користуються величезною підтримкою своїх держав.
На тлі скасування єдиної значної непрямої допомоги аргосектору — спеціального режиму оподаткування ПДВ — ліквідація державної підтримки є диверсією, яка підірве позиції агровиробників і ще більше зажене у злидні селян. Бо в нинішніх умовах багато виробництв не виживуть і люди втратять роботу. А через падіння виробництва ще більше дорожчатимуть продукти харчування.
На жаль, сподівання на ефективний діалог з урядом, яке плекали деякі аграрні об’єднання, знову не справдились. Декларації про підтримку прямо протилежні реальним діям, що вбивають підприємництво і головну галузь економіки.
Серед реальних дій влади останнього часу можу назвати і блокування частини рахунків сільгосптоваровиробників у системі електронного адміністрування, яке не дає їм можливості завершити минулорічні контракти. Цілком можливо, що ця підривна діяльність означає підготовку нових корупційних схем, у яких зацікавлені посадовці», — припускає Віталій Скоцик, аналізуючи розрекламований урядом законопроект.
