«Україна молода» вже неодноразово писала про те, до яких фатальних наслідків може призвести (і вже призводить) впроваджене Кабміном підвищення мінімальних зарплат.
Серед таких наслідків — інфляція, тотальне здорожчання товарів та послуг, банкрутство малого бізнесу.
Ми писали й про те, як боляче зачіпає ініціатива Гройсмана видавничий сектор, звужуючи перспективи виходу друкованої преси.
Проте главу уряду будь-яка критика, здається, лише стимулює ще затятіше обстоювати власні новації.
Тотальна перевірка
На засіданні уряду в середу його глава Володимир Гройсман заявив про те, що Кабмін буде відслідковувати, як громадянам нараховують заробітну плату.
«Ініціатива про підвищення заробітної плати (з 1 січня МЗ зросла до 3200 грн. — Авт.) була абсолютно свідомою. І я доб’юся, що кожен працедавець буде належним чином оцінювати роботу найманого працівника. Нічого, якщо власник бізнесу трошки менше заробить грошей, а його працівники будуть отримувати значно більше», — заявив він. За словами Гройсмана, він дав доручення профільному віце-прем’єр-міністру Павлу Розенку, і той «уже предметно цим питанням займається».
Як саме здійснюватиметься контроль, Гройсман не розшифровував. «Створено групи, які будуть чітко моніторити ситуацію: як людям нараховується заробітна плата, як вона сплачується», — сказав він.
«Найближчим часом ми створимо комунікаційні можливості, щоб люди нам повідомляли конкретно, де, на якому підприємстві не виплачується заробітна плата — або занижується, або приховується. І ми будемо дуже чітко реагувати, тому що в областях і містах будуть створені спеціальні робочі групи, які протягом першого періоду часу будуть відслідковувати і допомагати відновлювати справедливість на місцях», — запевнив Гройсман.
Прем’єр «проїхався» i по своїх опонентах. На його думку, в людей, які вважають, що підвищити вдвічі мінімальну заробітну плату було неправильним рішенням, «немає ні стида, ні совісті».
«Це рішення було абсолютно правильним... Ми будемо публічно наводити дані, які засвідчуватимуть, як змінюється система оплати праці... Ми тут співпрацюємо з профспілками, з Федерацією роботодавців. Ми доведемо це рішення до повноцінної реалізації в усіх куточках нашої країни», — анонсував Гройсман.
Відтак слово взяв Павло Розенко, який закликав повідомляти про порушення прав громадян стосовно оплати праці в урядовий контактний центр за номером 1545.
«Уряд додатково виділив 40 мільярдів гривень для працівників бюджетної сфери на підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень. Сьогодні у керівників підприємств немає підстав ні для скорочення персоналу, ні для переведення людей на неповний робочий день чи неповні ставки», — сказав Розенко.
Втім його патрон Гройсман зауважив, що він переймається не лише бюджетними установами: «У бюджетній сфері все зрозуміло: у нас достатньо грошей, щоб виплатити людям заробітну плату... Приватний сектор мене цікавить».
У принципі, Гройсман правильно робить, що цікавиться саме приватним сектором. От тільки може скластися так, що скоро не буде кому повідомляти про працедавців-бізнесменів, котрі «в конвертах виплачують зарплати».
Адже стараннями уряду частина «приватників» просто «відімре». Тих же, хто виживе, чиновники, можливо, каратимуть штрафними санкціями — за несплату «мінімалок».
Хоча, як зазначає Розенко, до цього може й не дійти, адже він «сподівається на діалог».
Інші новації від уряду
Загалом цієї середи Гройсман був, що називається, у гуморі. І, пригрозивши несумлінним працедавцям, відважив порцію попереджень ще й Службі зайнятості.
«Я вважаю, що зміна системи зайнятості є дуже важливою. Окремо хочу сказати про Службу зайнятості: я не збираюсь утримувати Службу зайнятості, я не збираюсь утримувати безробітних», — заявив Гройсман.
Він також сказав, що «збирається дати людям роботу і нормальну заробітну плату».
«Я хотів би, щоб ви це донесли до керівництва Служби зайнятості. А як ні, то розжену. І ми приведемо тих людей, хто зможе налагодити там ситуацію нормально. Мені ці статистичні байки не потрібні. Потрібно змінити модель фінансування служби з моделі її фінансування на модель створення робочих місць», — наголосив Гройсман.
Звісно, до роботи Служби зайнятості можуть бути претензії, але в одному пункті Прем’єр-міністр категорично не правий: створювати робочі місця є функцією уряду, а не Служби зайнятості.
Остання виступає лише в ролі посередника між працедавцем та пошукачем робочого місця.
Тому до Гройсмана зустрічне запитання: що особисто він, будучи в кріслі глави Кабміну, зробив для розширення в Україні бази ринку праці?
Яких інвесторів, здатних залучити робочу силу, привів в Україну? Яку програму для подолання безробіття (крім криків «усіх розжену») зміг запропонувати громадянам?
Зрозуміло, що всі ці питання є риторичними. І сам Гройсман це прекрасно знає.
Як знає й те, що у зв’язку з іще однією «цікавою» ініціативою уряду в Україні згорнули діяльність майже 130 тисяч ФОПів — фізичних осіб-підприємців, яких зобов’язали платити єдиний соціальний внесок навіть у ті періоди, коли їхнє підприємство не приносить прибутку.
Не чекаючи грізного Гройсмана, «ФОПи» розігнали себе самі. Що ж, життя й робота «по-новому» тривають.
