Серед названих досягнень — держпідтримка галузі у розмірі відсотка валового виробництва на наступні п’ять років, демонополізація держпідприємств, активізація інвестиційної діяльності, зростання експортного потенціалу і кількості підприємств, що експортують свою продукцію на ринки ЄС, рекордний урожай (понад 64 мільйони тонн) та рекордний експорт зернових (понад 39 мільйонів тонн), реформування системи розвитку сільських територій, стратегія розвитку лісової галузі та інше.
«Маємо конкретні результати. Однак бажання рухатися далі — ще більше. Отримали пріоритетні напрями розвитку галузі від уряду. Маємо чітке бачення реалізації визначених програм та проектів у рамках стратегії «3+5». Попереду — новий рік, нові виклики, і я впевнений, що консолідовано ми їх приймемо і здолаємо», — підсумував міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий.
Реформатори на зв’язку
Від 1 серпня при Міністерстві аграрної політики та продовольства України розпочав свою роботу офіс підтримки реформ. Створили його за допомогою іноземних донорів та представників ЄС.
Завдання офісу — координація розробки та підвищення ефективності законодавчих проектів; підтримка впровадження реформ у аграрній галузі на базі найкращого міжнародного досвіду; поступове наближення до законодавства ЄС.
Офіс реформ став майданчиком для діалогу з громадськістю, представниками бізнесу, органами державної влади, донорами та міжнародними організаціями з обговорення ходу реформ в аграрній галузі.
«Залучення представників українських та іноземних підприємств, фахівців та донорів до спільного покращення галузі — головна мета створеного технічного офісу», — вважає Тарас Кутовий.
Виробництво:
Дитячого харчування побільшало
За одинадцять місяців минулого року виробництво молока та вершків для дитячого харчування зросло на 52 відсотки порівняно з відповідним періодом 2015 року.
Як повідомила прес-служба Мінагрополітики, зростання відбулося за рахунок популяризації виробництва дитячого харчування та розробки законопроекту «Про дитяче харчування».
Останній з’явився, щоб спростити умови для підприємців, які погодилися виробляти харчування для дітей. «Спрощені умови жодним чином не призведуть до погіршення якості продукції, оскільки законопроект повністю приведений у відповідність до законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів», — запевняють у профільному міністерстві.
Законопроект пропонує скасувати застарілі норми, якими встановлено обов’язковість отримання статусу спеціальної сировинної зони виробниками сировини, що використовується для виготовлення продуктів дитячого харчування.
Всього в Україні на початок нинішнього року функціонує 13 підприємств, які виробляють дитяче харчування. З них лише три («Яготинське для дітей», «Вімм-біль-данн» та «Данон») мають відокремлені потужності для виробництва саме дитячого харчування.
Законотворчість:
Кабінет Міністрів підтримав «органічний» закон
Один із головних стримуючих факторів для розвитку українського виробництва і виходу на світові ринки — відсутність необхідної нормативної та законодавчої бази.
Скажімо, зарубіжні партнери готові закуповувати в Україні органічну сировину. Однак вони не мають довіри до готового харчового продукту, виробленого в країні, де не діють закони про виробництво та обіг органічної продукції, а отже, відсутній належний механізм регулювання органічного ринку та система контролю.
Закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» забезпечуватиме підвищення конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції; розширення зовнішніх ринків її збуту; покращення якості; впевненість у продуктах, маркованих як органічні; прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва та обігу органічних продуктів.
Цей закон створює додаткові можливості для розвитку галузі та додаткові механізми безпеки для українських громадян. Очікується, що новий закон сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної органічної продукції і розширенню зовнішніх ринків збуту.
Ринки:
Збільшено квоти ЄС
У 2016 році Європейський Союз погодився разово збільшити квоти для українських сільськогосподарських виробників, закладено потенціал для їх подальшого збільшення.
«Коли ми поставили це питання на порядок денний, партнери неохоче йшли на його обговорення. Але послідовна командна робота і наполегливість дали результат», — каже Тарас Кутовий.
Згідно з прийнятим рішенням, українські виробники сільськогосподарських товарів отримають додаткові квоти на кукурудзу, пшеницю, мед, крупи, оброблені томати — усього на $195 млн. 950 тис.
Питання щодо збільшення квот на аграрну продукцію, яка поставляється на ринок ЄС, активно обговорювалося під час щорічного аграрного діалогу Україна—ЄС 22-23 червня 2016 року в Брюсселі та мало продовження у технічному опрацюванні сторонами.
Пропозиція Європейської комісії про збільшення існуючих квот на окремі види сільськогосподарської продукції для розширення доступу до європейського ринку деяких позицій українських товарів на додаток до поглибленої зони вільної торгівлі діятиме три роки і має бути ухвалена Європарламентом та країнами-членами ЄС.
Наразі частка ЄС у загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції становить 33,9 відсотка.
Демонополізація:
Спиртова галузь лібералізується
Кабінет Міністрів підтримав проект Закону «Про демонополізацію та впровадження ринкових засад функціонування спиртової галузі», розроблений Мінагрополітики у співпраці з Фондом держмайна та Мінекономрозвитку.
У ньому запропоновано процедуру роздержавлення держпідприємств спиртової галузі та поетапної лібералізації ринку спирту в Україні.
Зокрема, закладено норми, що запроваджують прозорий ринковий механізм демонополізації галузі та мінімізують корупційні ризики. Також є норми, що забезпечать функціонування підприємств галузі для захисту трудових колективів.
Для зміни форми власності підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості буде поділено на дві групи. До першої увійдуть ті, за які покупці запропонують найвищу ціну. Нові власники цих підприємств отримають право протягом семи років виробляти харчовий спирт у межах потужності даних об’єктів.
У другу групу ввійдуть підприємства, нові власники яких матимуть право виробляти лише технічний спирт. Очікується, що більшість об’єктів другої групи після приватизації буде перепрофільовано на виробництво біоетанолу.
Також законопроектом передбачається повна лібералізація експорту спирту з України. Щоб захистити вітчизняного товаровиробника, встановлюється семирічний перехідний період, протягом якого імпорт спирту зможуть здійснювати лише державні підприємства.
Захист ресурсів:
Охоронний патруль на плаву
Перший регіональний патруль розпочав свою роботу 16 червня у Київській області. Це був пілотний проект Держрибагентства з реформування системи охорони водних біоресурсів України за системою контролю європейського рівня.
Патруль створено замість органів рибоохорони для забезпечення на українських водоймах ефективної системи контролю за використанням і відтворенням риби та боротьби з браконьєрством.
Це повністю оновлений персонал, люди з високою мотивацією, відібрані на основі відкритих кадрових конкурсів. Це залучення європейського досвіду, сучасне оснащення — форма, човни, прилади нічного бачення, дрони, а головне — нові підходи.
Тільки за перші сто днів від початку роботи патруля на Київщині рибні патрульні провели 270 рибоохоронних рейдів та викрили 302 порушення правил рибальства.
У рамках проведених оперативних заходів було вилучено 3 тис. 133 кілограми водних біоресурсів, з яких 1 тис. 156 кг — у рибалок-промисловиків та 1 тис. 72 кг— при незаконному придбанні чи збуті.
У ході проведених рибоохоронних операцій затримано 32 транспортні засоби та 435 знарядь лову. Пілотний проект рибоохоронного патруля на Київщині виявив правопорушення, що завдали збитків державі на 1,2 млн. грн.
У прийнятому бюджеті на нинішній рік передбачено додаткове фінансування патруля у розмірі 40 млн. грн. Це є частиною необхідних коштів для комплексної реалізації проекту на 140 млн. грн.
У листопаді-грудні інспекторський склад рибоохоронного патруля почали формувати для восьми областей — Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Миколаївської, Рівненської, Тернопільської, Одеської та Харківської.
Рекорди:
Експорт зернових знову зріс
У 2015/2016 маркетинговому році Україна поставила рекорд у постачанні зернових культур на зовнішні ринки. Вперше за роки незалежності експортовано понад 39 млн. тонн зерна, що на 13 відсотків вище за попередній сезон.
Очікується, що динаміку збереже й поточний сезон: за прогнозами спеціалістів, завдяки інтенсивній роботі галузі у 2016/2017 маркетинговому році експорт зерна може скласти 41,6 млн. тонн.
Загалом, як повідомляє Держстат, за підсумками 9 місяців 2016 року українськими експортерами було поставлено на зовнішні ринки аграрної продукції на $10,4 млрд., що становить 40,2% від всього експорту держави.
