Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Сліпа Гонтарева: НБУ обдирає підприємців за допомогою "маленьких хитрощів"
11.01.2017
Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
У передостанній день старого року улюбленець українців Національний банк підготував для підданих із числа юридичних осіб напрочуд неприємний сюрприз.
Це був далеко не перший неприємний сюрприз від НБУ у 2016 році, можливо, не наймасштабніший, від якого страждали мільйони українців, але доволі показовий.
Який характеризує методи і принципи роботи Нацбанку часів Валерії Гонтаревої.
Мільйони розчерком пера
Керівники підприємств, які 30 грудня 2016 року хотіли провести платіж зi свого рахунку, а таких було багато, враховуючи, що наприкінці року на рахунках зазвичай акумулюється більше коштів, ніж традиційно, які варто витратити до початку новорічних канікул, — отримали ... відмову від уповноважених банків. Які посилалися на заборону НБУ.
«До 30 грудня ми отримали розрахунок від наших партнерів і вирішили одразу ж закупити товар, аби кошти одразу пішли у роботу, а не лежали мертвим вантажем на рахунку. Тим паче що під час свят завжди є ризик зростання відпускних цін, а тому, невчасно проплативши, можна прогоріти», — розповідає підприємець Андрій В.
За його словами, він завжди здійснює оплату у передостанній день старого року: так є можливість оперувати максимальною кількістю грошей.
Але тепер НБУ підготував сюрприз!
«У банку, в якому відкрито наш рахунок, повідомили: регулятор дозволив здійснювати в останній робочий день старого року лише бюджетні платежі, — продовжує Андрій В. — Таким чином, наш контракт залишився без оплати, а угода — фактично зірваною. Без жодної нашої вини, лише з огляду на волюнтаристське рішення регулятора».
Серед постраждалих — не лише підприємець Андрій, а й чимало інших керівників приватних фірм. У виграші залишилися фінустанови, які отримали доступ до коштів своїх клієнтів.
Якщо сума велика, то можливість «покрутити» ними навіть кілька днів приносить бариші буквально на пустому місці. І байдуже, що клієнти цих банків при цьому отримують збитки і втрачають свої чесно зароблені гроші.
«Траст», який також луснув...
30 грудня 2016 року на банківському ринку України відбулася ще одна, вже рутинна, подія — не стало ще однієї фінустанови.
НБУ, узгодивши свої дії з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, ухвалив рішення розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Банк Траст». «Траст» став 18-м банком в Україні, який торік наказав іншим довго жити.
Збиток ліквідованого банку становив 164,4 млн. гривень. Належав він до ліквідації Володимиру Авраменку, який контролював 78,9% акцій фінустанови.
А до пана Авраменка «Трастом» володіли акціонери однойменного російського банку «Траст», громадяни Російської Федерації.
Фінансовим результатом «Трасту» став від’ємний капітал у розмірі мінус 69 мільйонів гривень, а навантаження на Фонд гарантування вкладів унаслідок його банкрутства зросло на 552 мільйони гривень.
«Траст» — наразі останній банк, який «помер» рішенням Національного банку України. Втім, підбиваючи підсумки минулого року, можна згадати і значно драматичніші банкрутства вітчизняних фінустанов.
Наприклад, падіння банку «Хрещатик», який входив до двадцятки найбільших і був на четвертину муніципальним. У день введення до банку тимчасової адміністрації його відділення були оточені натовпами киян, що вважали себе обдуреними і хотіли забрати свої заробітні плати.
Однією з найбільших афер 2016-го стало банкрутство банку «Михайлівський», який напередодні приходу тимчасової адміністрації вивів кошти на суму близько одного мільярда гривень.
Екс-керівник «Михайлівського» Ігор Дорошенко сьогодні перебуває під слідством, а обдурені вкладники потроху повертають свої кошти завдяки спеціальному закону, ухваленому Верховною Радою, що прирівняв їх вклади до банківських.
Це рішення — платежі вкладникам за рахунок державного бюджету — викликало неоднозначну реакцію у суспільстві.
Мовляв, чому законослухняні і консервативні громадяни, які не схильні ризикувати, мають зi своїх кишень оплачувати азарт своїх сусідів, які спокусилися на обіцяні високі відсотки непевних фінустанов?
Запитання слушне, але останні висувають не менш правильний контраргумент: «А хто і чому дозволив «Михайлівському» так вільно почуватися на ринку і залучати кошти довірливих громадян?».
На запитання «хто?» відповідає закон України. Це — регулятор, тобто НБУ. А ось «чому?» — ми наразі не знаємо: чи це було просте недбальство, чи у цьому недбальстві хтось був зацікавлений...
І подібних прикладів можна наводити чимало, коли банки почувалися напрочуд спокійно, не відчуваючи тиску закону в особі НБУ, а потім різко «падали», перекладаючи свої проблеми на плечі держави, тобто нас...
Чому заплющує очі Валерія Гонтарева?
Але найяскравішим банківським падінням, безумовно, стала націоналізація найбільшої фінустанови України — «Приватбанку».
В експертів сьогодні, коли спала загроза фінансового колапсу, залишилися два головні запитання: хто оплачуватиме «діру» банку розміром 148 мільярдів гривень і чому Національний банк проморгав цю проблему?
Тобто до НБУ — ті ж самі запитання, що і під час банкрутства менших фінустанов: чому регулятор не реагує вчасно?
Просто з власної некомпетентності чи існують якісь інші важелі, можливо, у вигляді грошових знаків, що не дозволяють посадовим особам Національного банку тверезо і професійно оцінити ситуацію?
Про те, що у «Приватбанку» почалися проблеми, сама очільник НБУ Валерія Гонтарева повідомила ще навесні 2016 року.
Тоді, станом на 1 квітня минулого року, «діра» становила 113 мільярдів гривень. Це — за словами самої пані Гонтаревої. То чому ж Нацбанк чекав, поки нестача капіталу зросте у півтора раза?
Якщо у випадку з «Михайлівським» злочинне недбальство Валерії Гонтаревої та її команди коштувало державі 1,2 млрд. гривень, то ситуація з «Приватбанком» збільшила цей збиток у 123 рази!
Таким чином, кожен українець з вини її колишніх власників має викласти за борги цієї фінустанови по 3,5 тис. гривень із власної кишені. Якщо, звичайно, хтось міфічний не підкладе власне плече під цей дефіцит, у можливість чого не вірить практично ніхто.
При цьому сама пані Гонтарева своєї вини у ситуації не вбачає. Що для неї є абсолютно традиційною поведінкою. І заявляє, що виною всьому — неправильна корпоративна поведінка «Приватбанку».
Для самої ж очільниці НБУ, яка за посадовими обов’язками має наглядати за ситуацією в комерційних фінустановах, чомусь став великою несподіванкою той факт, що 97% корпоративного портфеля «Привату» — це кредити, пов’язані з акціонерами банку.
У цій ситуації пані Гонтарева суперечить сама собі. З одного боку, вона регулярно заявляє, що Нацбанк уважно стежить за всіма проблемними банками. З іншого, — зізнається, що «Приватбанк» рік не виконував норматив обов’язкового резервування, протермінована заборгованість перед регулятором щодо стабілізаційних кредитів становила 14 мільярдів гривень, а загальний борг — 19 млрд. гривень.
Іншими словами, регулятор, замість того, аби зробити превентивні кроки задля недопущення загострення ситуації чи порятунку найбільшої фінустанови, рік чекав, поки «Приват» наростить свої борги до катастрофічної величини.
Голова комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради Сергій Рибалка переконаний: Нацбанк мав усі механізми, щоб у режимі онлайн відстежувати ситуацію і розв’язати проблему на ранньому етапі. Але чомусь не зробив цього.
І це чи не найбільша таємниця процесу, який нині триває у банківській системі України.
А ТИМ ЧАСОМ...
«Приват», гроші та рейтинг
Міністерство фінансів докапіталізувало «Приватбанк» на 48 млрд. гривень. Рішення про реєстрацію випуску та проспекту емісії «Приватбанку» НКЦБФР прийняла ще 28 грудня 2016 року.
Та попри це рейтингова агенція Fitch знизила довгостроковий рейтинг дефолту емітента в іноземній валюті «Приватбанку» з «ССС» до «RD» (обмежений дефолт).
В агентстві відзначають, що підставою для такого рішення стала заява Нацбанку про участь пов’язаних і незабезпечених кредиторів «Приватбанку» в рекапіталізації, шляхом конвертації зобов’язань банку в капітал.
Рейтинг «Приватбанку» відображає, в тому числі, що державна підтримка була недостатньою, щоб запобігти втратам кредиторів, а тому на неї не можна покладатися в майбутньому.
«Остання точка зору, в свою чергу, відображає нестратегічний характер державної власності «Приватбанку» і обмежену здатність влади надавати підтримку в іноземній валюті в разі необхідності», — йдеться в заяві Fitch.
