Загроза — у роздвоєнні: Австрія, що головуватиме цьогоріч в ОБСЄ, прагне зближення з Москвою

05.01.2017
Загроза — у роздвоєнні: Австрія, що головуватиме цьогоріч в ОБСЄ, прагне зближення з Москвою

Преса країн Заходу активно обговорює підсумки 2016 року та робить прогнози на 2017-й, які стосуються також і України. Австрія, яка цього року головуватиме в ОБСЄ, хоче будувати мости між Євросоюзом і РФ, наголошуючи на власних добрих стосунках із Володимиром Путіним. «Однак таке зближення не може відбутися за рахунок України та Польщі», — написала у вівторок німецька газета «Зюддойче Цайтунг».

Скасувати санкції проти Кремля?

Переймаючи від Німеччини річне головування в ОБСЄ, керівник австрійської дипломатії Себастьян Курц підходить до нового завдання «з ентузіазмом і демонстраційним оптимізмом», наголошуючи, що необхідно використати традиційну роль Австрії як посередника між Сходом і Заходом, — вказує німецьке видання. «Вітер із Вашингтона (для цієї мети) корисний, у Європі також змінюються настрої і число прихильників Путіна збільшується», — наголошує коментатор «Зюддойче Цайтунг» Катрін Кальвайт. Вона при цьо­му наводить слова Курца, що мир досягається лише з Москвою і ніколи — проти неї.
 
Німецьке видання пише, що нині в ОБСЄ не можна досягти консенсусу, така ж ситуація і в Раді Безпеки ООН. 
 
«Отже, цинічно кажучи, війна в Україні для ОБСЄ — гарантія виживання. Росії дуже хочеться ви­глядати спостерігачем, а не учасником подій в Україні. Тому беззуба ОБСЄ… вимахує прапором з ідеєю «ми мусимо вести діалог як рівний із рівним». Щоправда, працівників ОБСЄ (у зоні конфлікту) обманюють, ними маніпулюють і залякують, але вони єдині, хто свідчить про те місце, до якого Москва не надає доступу навіть організаціям, які несуть допомогу», — зауважує німецька газета.
 
Тим часом керівник МЗС Австрії хоче «покінчити з «блоковою» думкою і скасувати санкції проти Москви», а в його країні як правляча коаліція, так і право-популістська опозиція хвалиться добрими стосунками зі Сходом». «Тільки з яким Сходом і за яку ціну? На думку Курца, не можна було обривати діалогу з Москвою. Водночас він «підморгує» східним сусідам, які перебувають на антиєвросоюзному курсі», у той час як найбільша в Австрії опозиційна партія «уклала угоду з Путіним» і водночас думає про вступ до Вишеградської групи». «Найбільша загроза прихована саме у такому роздвоєнні», — наголошує «Зюддойче Цайтунг». 
 
По-перше, «країни Центрально-Східної Європи остерігаються Путіна, а Україна почувається його жертвою, тому зближення з Москвою ці країни сприйматимуть як успіх, здобутий за їхній рахунок». По-друге, на думку видання, такий курс поставить під питання один із принципів ОБСЄ, коли усі її члени, незалежно від їх величини, мають однакові права.

Відступ демократії по всьому світу

Головний редактор французької газети «Ліберасьйон» Лоран Жоффрен у статті з підсумками 2016 року вказує на «тривожну тенденцію» в світовій політиці минулого року: сенсаційний відступ демократії по всьому світу. Ці загрозливі тенденції вже дісталися і Європи, попереджає Жоффрен.

У першій шерензі стоїть Угорщина, яка обрала націоналістичного лідера, який придушує свободу ЗМІ. Подібні тенденції тепер спостерігаються і в Австрії та Польщі. Націоналісти продовжують набирати бали у Франції, Німеччині, Італії та Голландії. Ця тенденція небезпечна тим, що вбудована в саму демократичну систему. Політики та інтелектуали антидемократичного штибу формують усередині існуючих демократій щось на зразок «п’ятої колони тиранії». 
 
Скрізь на Заході хвиля популістських настроїв кидає виклик встановленому демократичному політичному порядкові. Зростання ультраправих сил, популістів та настроїв проти звичного порядку — все це не тільки захопило зненацька багато старих політичних партій, а й може радикально змінити соціальну й економічну політику Заходу.

Цього року відбудеться низка виборів у провідних європейських країнах: в Італії, Франції, Німеччині та Нідерландах, там уже створено нові поля бою, де популістські настрої зазнають нового випробування. Це створює загрозу, що Євросоюз може розпастися: багато популістських партій називають Брюссель загрозою для інтересів і обличчя своїх країн. 
 
Фахівець у справах політики Євросоюзу з Центру європейських політичних досліджень у Брюсселі Марко Інчерті попереджає: «Перед Європейським Союзом, яким ми його знаємо, попереду кілька небезпечних років. Головне питання, на мою думку, буде, зокрема, в тому, чи майбутній зсув деяких країн у певному напрямку означатиме кінець ЄС, чи тільки вихід цих країн із Євросоюзу, який відтак зможе вижити в іншій формі чи в меншому обсязі».
 
За такої ситуації Європі і світу буде не до України, яку можуть залишити наодинці з агресивним імперіалістичним східним сусідом.