Розплата за відсталість: українським легкоатлетам можуть заборонити міжнародні виступи

Одним із останніх представників української легкоатлетичної збірної, хто через допінг втратив свою олімпійську нагороду, став бронзовий призер пекінських Ігор-2008 у стрибках із жердиною, донеччанин Денис Юрченко.

 

Загалом же на вживанні заборонених стимуляторів спіймали чотирьох легкоатлетів — Юрія Білонога, Людмилу Блонську, Олександра П’ятницю, Дениса Юрченка — володарів дорогоцінного олімпійського металу з України, котрим довелося скласти з себе повноваження призера Ігор.

 

При цьо­му слід розуміти, що це лише вершина айсберга, адже допінгових дискваліфікацій українських атлетів, не пов’язаних із медальними втратами, значно більше.

 

Свого часу кількарічну дискваліфікацію від міжнародних інстанцій за застосування заборонених препаратів уже отримували спринтерки Єлизавета Бризгіна та Марія Ремень, молотобоєць Олександр Дриголь, метальник спису Роман Авраменко.

 

Із останніх фармакологічних промахів вітчизняної легкої атлетики, котрі ФЛАУ довелося виправляти власними силами, варто відзначити відсторонення від змагань на чотири роки досвідченої марафонки Тетяни Гамери-Шмирко та молодого бігуна на 1500 м Олександра Шмідта, у яких було виявлено відхилення у так званому біологічному паспорті.

 

Трохи раніше за недотримання антидопінгових правил Федерація легкої атлетики України дискваліфікувала дискоболку Тетяну Маркову, метальника молота Андрія Козира та бігунку на 3000 м із перешкодами Світлану Шмідт.

 

Слід визнати, вітчизняна легка атлетика таки стала заручницею допінгу. Вирішувати непросту проблему в українському спорті пообіцяли на державному рівні.

 

Навесні минулого року в Національному олімпійському комітеті та Міністерстві молоді та спорту, зустрічаючись із поважними гостями з Всесвіт­ньої антидопінгової агенції, заявили про готовність системної боротьби з допінгом.

 

Мовляв, розробили для цього законодавчу базу, а відповідну лабораторію, котра мала б міжнародну акредитацію, вже готові запустити. Проте минув майже рік, а жодних змін у питаннях андидопінгового руху в Україні не відбулося.

 

Через відсутність у нашій країні необхідного для боротьби з допінгом фундаменту Міжнародна федерації легкої атлетики (IAAF) повідомила ФЛАУ про можливість тотальної дискваліфікації нашої збірної.

 

«В Україні існує своя антидопінгова агенція й наша країна ратифікувала всі міжнародні документи, пов’язані з протидією допінгу. Однак у нас і досі є антидопінговий закон, який давно не відповідає сучасним міжнародним зобов’язанням», — заявив президент ФЛАУ та заступник міністра молоді та спорту Ігор Гоцул.

 

Щоб якось пожвавити процес, IAAF навіть звернулася з листом до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, вкотре нагадавши про можливість суворого покарання вітчизняних атлетів. Як інформує прес-служба ФЛАУ, у зверненні, окрім іншого, наголошувалося на необхідності реалізації національної програми з допінг-контролю.

 

«Це чергове і, цілком можливо, останнє попередження для нас про серйозність ситуації навколо здійснення нашою державою антидопінгової програми і тестування атлетів. Такі претензії можуть бути пред’явлені не лише до легкої атлетики, а й до інших видів спорту. І тому ми наполегливо працюємо над тим, щоб якнайшвидше розв’язати дану ситуацію», — наголосив пан Гоцул.

 

Як видно, міжнародні органи втомилися слухати одні лише обіцянки й прагнуть побачити в Україні конкретні результати анитдопінгової діяльності. Інакше, не виключено, може повторитися історія, як із російськими легкоатлетами, котрим повністю заборонили змагатися на міжнародних стартах.

 

До речі, за підсумками фінальної фази незалежного розслідування, котре проводив Ричард Макларен щодо системного застосування допінгу в російському спорті, IAAF отримала від Все­світньої антидопінгової агенції прізвища 200 російських атлетів, пов’язаних із вживанням допінгу.