Наші міжнародні фінансові партнери готові і надалі розширювати свою присутність в Україні. Тобто не скорочувати, а, навпаки, збільшувати обсяги фінансування своїх проектів у нашій державі, виділяючи як кредитні кошти, так і грантові.
Це один із головних підсумків року, що минув. «В Україні ухвалено багато законодавчих актів, які привели її законодавчу базу ближче до Євросоюзу», — повідомили в ЄС.
За даними Держстату, за період із січня до вересня 2016 року обсяг іноземних інвестицій до України зріс на 2% у порівнянні із аналогічним показником минулого року.
Готові витрачати більше
«Незважаючи на те, що в Україні пробуксовують боротьба з корупцією, судова реформа тощо, темпи змін за останні три роки є більш динамічними, ніж за останні 23 роки», — каже виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко.
«Інвестиційна компанія «Драгон Кепітал» у 2017 році може вдвічі наростити обсяги інвестицій у наші активи в Україні у порівнянні з 2016 роком, — сказав її генеральний директор Томаш Фіала. — Ми вирішили, що ситуація поліпшилася настільки, що можна бути стримано оптимістичним — і можна починати інвестувати».
Перші паростки оптимізму Держстат зафіксував уже за підсумком перших дев’яти місяців минулого року. Обсяг капітальних інвестицій за цей період сягнув 204 млрд. гривень, що на 27% більше, ніж у 2015 році.
Велика частка інвестицій надійшла у матеріальні активи: у будівлі, обладнання, машини і транспортні засоби. Обсяг коштів населення, виділених на будівництво, сягнув 19 млрд. гривень, а зростання при цьому становило 12,5%.
У цьому переліку й грантові кошти, які Захід виділяє нашій країні на вирішення переважно нагальних і першочергових потреб.
«На наші проекти лише у Харківській, Дніпропетровській і Запорізькій областях упродовж 2016 року витрачено 16,8 млн. гривень, що їх виділив уряд Німеччини для облаштування житла та соціальної інфраструктури внутрішньопереміщених осіб», — розповідає виконавчий директор Українського фонду соціальних інвестицій Віктор Мірошниченко.
У Києві та Львові на ці потреби, за словами Мірошниченка, витрачено 40 млн. гривень.
«А от у Львівській, Вінницькій і нинішній Кіровоградській областях за рік потрачено 43,26 млн. гривень німецьких платників податків. Всього ж за період дії проекту «УФСІ IV», тобто з кінця 2013 року, інвестовано 152,1 млн. гривень», — констатує виконавчий директор фонду.
Для переселенців на сході і заході України
Проект, який нині реалізує УФСІ за кошти німецького уряду, передбачає модернізацію приміщень під соціальні гуртожитки для тих, хто через воєнні дії на сході нашої держави втратив дах над головою, а також капітальну реконструкцію шкіл, дитячих садочків, у яких навчаються, у тому числі, й діти вимушених переселенців.
Ця проблема — напрочуд гостра для нашої держави і, оскільки конфлікт триває, на жаль, залишатиметься актуальною упродовж наступних років.
Значна кількість переселенців сьогодні перебуває у прилеглих до Донбасу районах Харківщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя: саме сюди втікали вони від бомбардувань і тут залишилися чекати завершення війни.
Але не тільки! Чимало донеччан і луганчан знайшли свою другу домівку у столиці, а також «столиці Галичини» — Львові.
Міжнародні донори при цьому ставлять завдання не лише вирішувати матеріальні проблеми внутрішньопереміщених осіб, а й допомагати їм легше адаптуватися на новому місці, знайти гідну роботу.
«Тож у соціальному гуртожитку у Львові після закінчення ремонту буде зроблену спеціальний громадський простір для тренінгів, обміну досвідом, дискусій, спілкування. Ми сподіваємося таким чином допомогти людям знайти своє місце у житті, — зазначає Віктор Мірошниченко і додає: — Утім уже сьогодні, на етапі проведення ремонтних робіт, перед нами на цьому шляху постає ще одна велика проблема — на рівні держави не затверджено умов надання соціального житла, відремонтованого за кошти уряду Німеччини, тим людям із числа ВПО, хто найбільше його потребує. Адже якщо не існує чітких і зрозумілих правил, то ця прогалина може стати причиною соціальної напруги серед людей».
«Німецький» проект в Україні задля підтримки і соціальної адаптації переселенців триватиме ще щонайменше два роки. Наші донори сподіваються за цей час суттєво послабити цю проблему.
Понад це, попередньо обговорюються й інші проекти, які також можуть бути реалізовані у нашій країні, якщо наші партнери побачать ефективність використання своїх коштів. А це вже завдання і для влади, і для громадськості.
