Позавчора в міністерстві оборони Росії відбулася нарада з питань модернізації Збройних сил РФ, але засідання вийшло далеко за межі «модернізації». Недарма на нараді були присутні президент Володимир Путін, голова його адміністрації, секретар РБ, директор ФСБ, голова генштабу, міністри, сенатори і депутати. Фактично, йшлося про майбутнє російської армії та нову військову доктрину, в якій з'являються нові сенсації. Вони були викладені у виступі міністра оборони Сергія Іванова і вносять суттєві зміни у «Військову доктрину РФ», яка діє з 21 квітня 2000 року. Наразі це є лише пропозиції міністерства оборони, але у будь-який момент можуть бути внесені президентськими указами до діючої «Військової доктрини РФ», як стверджує інтернетівське видання Gazeta.ru.
Те, що запропонував Іванов, лякає. Виходячи з досвіду «останніх збройних конфліктів початку цього століття» (за цим формулюванням однозначно вгадуються Афганістан та Ірак), міністр оборони зробив висновок, що Росія повинна внести у свою військову доктрину можливість завдання превентивних ударів по чужій території та використання ядерної зброї, «якщо того будуть вимагати інтереси Росії чи її союзницькі зобов'язання». При цьому Іванов наголосив: «Вища форма превентивних дій — ядерний удар». Міністр конкретно не назвав США та НАТО, але між рядків його виступу проглядає, що вони, поруч iз міжнародним тероризмом, можуть становити найбільшу небезпеку для Росії. Також у представленому міністром документі «червоною ниткою» проходить думка, що Америка та НАТО є головними потенційними ворогами Росії. Запропоноване Сергієм Івановим можна викласти іншими словами: Росія залишає за собою право першою нападати на інші країни, не очікуючи на це дозволу ООН. Як це зробили США в Іраку. Такого не було навіть у військовій доктрині СРСР у роки «холодної війни». Якби українське керівництво дійсно було українським, то не вступало б в азійські союзи, а намагалося якомога надійніше захиститися від країни, міністр оборони якої пропонує завдавати превентивних ударів по чужій території також у випадку «нестабільності у прикордонних країнах, яка породжується слабкістю їхнiх центральних урядів». Іванов уперше вигадав та вжив термін «транскордонні загрози», який розшифрував із властивою російським військовим «чіткістю та елегантністю»: «Це такі загрози безпеці Російської Федерації, які, за формою вираження є внутрішніми, а за своєю суттю зовнішніми». Та думка міністра зрозуміла без пояснень: Росія проголошує право військового втручання у справи сусідніх країн.
І навіть не військові. У новій доктрині Іванова в окрему статтю виділений захист російською армією... економічних інтересів Росії. За словами міністра, захист економічних інтересів Росії «може включати в себе за рішенням президента операції з використанням Збройних сил». Виходить так, що Росія може відібрати з допомогою зброї у сусідніх країн-васалів те, що їхні лідери ще не встигли віддати добровільно.
Схоже, російська армія буде інструментом вирішення й інших російських проблем, бо на засіданні президент Путін особисто пообіцяв, що відтепер збройні сили не будуть скорочуватися. На завершення засідання Сергій Іванов видав фразу: «Ми не бряцаємо зброєю», але президент Путін навіть під час зустрічі з пресою ще не охолов від воєнного запалу та заявив: «Наші сили ядерного стримування перебувають у хорошому стані, є плани їх розвитку... Наші воєнні можливості поза конкуренцією».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
