Тиск «старшого брата»: виробники азотних добрив з Росії агресивно демпінгують на українському ринку

Утім, уже найближчим часом ситуація може докорінним чином змінитися. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України пропонує встановити мита на азотні добрива, вироблені в Російській Федерації, у розмірі 18,8—31,8%. Така пропозиція є наслідком майже річного антидемпінгового розслідування щодо імпорту російських добрив. Ініціатори процесу — вітчизняні підприєм­ства — пропонують запровадити обмеження на імпорт двох видів російських добрив: карбаміду та карбамідо-аміачної суміші (КАС). 
 

Вітчизняні компанії вважають: демпінг з боку російських виробників — «Єврохіму», «Акрону» та «Уралхіму» — наносить відчутний збиток українській хімічній промисловості. За даними Державної служби статистики, обсяги виробництва українських хіміків падають, а російського імпорту — різко зро­стають. За даними холдингу «Остхім», обсяги споживання добрив у нинішньому році зростуть на 8%: із 1,37 до 1,48 млн. тонн. При цьому російський імпорт азотних добрив, за підсумками нинішнього року, як прогнозується, зросте на 31%—51%.  
 

«Таким чином, у 2017 році кожна друга гривня, яку сплачують українські аграрії за азотні добрива, надходитиме на рахунки російських компаній», — стверджують у прес-службі холдингу. 
 

Нагадаємо, Україна почала захищати свій ринок мінеральних добрив у 2014 році. Тоді спеціальна міжвідомча комісія при Міні­стерстві економіки запровадила обмежувальні мита на аміачну селітру, тобто на найбільш затребуваний на українському ринку тип добрив. Але росіяни замість неї почали завозити інші добрива, що містять азот: карбамід та КАС. І які під дію обмежувальних мит не потрапили. 

Тож нині Мiнекономрозвитку має намір ліквідувати прогалину.

Цікаво, що Україна на цьому шляху далеко не єдина. Всього ж, за даними Світової організації торгівлі, 21 країна вже ухвалила рішення про захист свого внутрішнього ринку від російських добрив. Шляхом запровадження обмежувального мита. 

Наше Міністерство економіки вже підготувало звіт про результати своїх дослі­джень і, відповідно до чинного законодав­ства, надіслало його сторонам справи.

«Застосування антидемпінгових заходів проти російських виробників відповідатиме національним інтересам України», — йдеться у документі. Втім, російське лобі капітулювати не збирається. На бiк російських імпортерів сьогодні стали деякі учасники ринку і навіть державні чиновники. Таку позицію пояснити не важко: росіяни запропонували хороші знижки при купівлі товару. І таким чином зуміли вплинути на керівництво деяких великих агрохолдингів, що купилися на приманку росіян. 
 

Тези про надуманість проблеми з митом і його нібито шкоду для економіки України подекуди звучать і у медіа-просторі нашої держави. «Стратегічне завдання замовника зрозуміле: заблокувати запровадження мита, — каже директор із комунікацій «Груп ДФ» Олег Арестархов. — Тому вони йдуть на все, аби створити сумну картину того, як Україна страждатиме від запрова­джених обмежувальних заходів на імпорт російських добрив. Але ми переконані, що не можна вбивати одну галузь заради збільшення маржинальності іншої. Валютна виручка, яку отримують аграрії, — колосальна, а ситуація в» хімії» не проста. При цьому там трудиться 100 тисяч персоналу». 
 

Утім влада має намір довести справу до кінця — і таки запровадити обмежувальні мита. На думку аналітиків, наразі росіяни не змогли домовитися, як це було раніше. І нинішня влада, які би цілком справедливі претензії до неї не висували, назагал виявилася більш проукраїнською, ніж попередня.    

Експерти ринку пояснили: запровадження обмежувального мита позитивно вплине на п’ять вітчизняних підприємств. Це «Черкаський азот», «Рівнеазот», «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», яке працює лише на 10% своєї потужності через дефіцит електроенергії в регіоні. Також це державний Одеський припортовий завод та приватний «Дніпроазот». Шосте підприємство — концерн «Стирол» із Горлівки — повністю зупинене через бойові дії. 
 

Обмежувальні мита стосуватимуться лише російських добрив, імпорт з інших країн і надалі не обмежуватиметься. Тож нові правила не зменшать конкуренцію на ринку: якщо продукції бракуватиме, її можна буде завезти з Білорусі, Прибалтики, деяких країн ЄС та Близького Сходу. 
 

Аналітики також зазначають: витіснення з ринку росіян не вплине на ціну товару. Адже на відпускну ціну товару впливають два фактори. Перший: це собівартість, яка на 90% залежить від ціни природного газу. Другий: ціна світового ринку. Адже українські виробники не зможуть продавати добрива дорожче, ніж вони коштують за межами держави. Бо в такому випадку цю нішу негайно займуть іноземні продавці. 
 

Але найголовніше, що у випадку, коли мита не запровадять, така ситуація може призвести до загибелі всієї української хімічної промисловості. А також до втрати роботи 40 тисяч наших співгромадян. А отже — до прямих збиткiв для держави. У тому числі й соціальних. Адже міста, мешканці яких працюють на хімічну промисловість, перетворяться на депресивні регіони, місцеві бюджети недоотримають від чверті до половини всіх надходжень. 
 

Про серйозність проблеми свідчать дані статистики. Якщо у 2015 році падіння обсягів виробництва у хімічній галузі становило 14,1%, то в нинішньому, за найскромнішими підрахунками, сягне 40—45%.