Дружній Ломус: про Василя Ломаченка та Олександра Усика зняли фільм

Уже стало традицією під новий рік підбивати підсумки, і спортивний світ не є винятком. Саме одним із таких підсумків можна назвати документальний фільм Сергія Долбілова «Lomus. Історія одного рекорду» про видатних українських боксерів Василя Ломаченка та Олександра Усика, які, крім того, що добрі друзі, цього року, немов змовившись, синхронно «били» світові рекорди.

 

Фільм складається із двох серій — вони присвячені кожному боксерові окремо, проте відділити їх насправді не можна. Ломаченко та Усик у житті добрі друзі й завжди намагаються бути присутніми на поєдинках один одного. 

— Збирати матеріал ми почали десь років три тому. А на початку літа цього року я вже остаточно зрозумів, що з цим матеріалом робитиму і про що розповідь, — ділиться автор фільму Сергій Долбілов. — Назва сама каже, про що фільм: «Lomus. Історія одного рекорду». Lomus — це слово, яке придумав Олександр Усик, воно становить перші частини прізвищ двох наших чемпіонів. 

 

Василь Ломаченко двічі вигравав олімпійське золото — 2008-го та 2012-го років. Він чемпіон світу за версією WBO у напівлегкій вазі до 57,2 кг та другій напівлегкій вазі до 59 кг. Саме в другій напівлегкій вазі він дебютував у червні цього року в поєдинку проти пуерториканця Романа Мартинеса. Здолавши Мартинеса, Ломаченко не лише відібрав у нього титул, а й установив світовий рекорд — став боксером, що лише за сім поєдинків завоював чемпіонський пояс у двох вагових категоріях. А ще став першим українцем, який зміг завоював титул чемпіона світу одразу в двох вагових категоріях.

 

Василя Ломаченка тренує його батько — Анатолій Миколайович, кандидат у майстри спорту з боксу, педагог за фахом. Для сина він розробив власну методику тренування, до речі, його напрацювання використовує й інший цьогорічний рекордсмен Олександр Усик.

Глядач має змогу побачити, яких виснажливих тренувань коштують Ломаченкові пояси і рекорди та яким насиченим було його спортивне життя з самого дитинства: майбутній боксер серед іншого займався навіть танцями. У фільмі показано життя Ломаченка на ринзі й поза ним, тож ідеться не лише про тренування та бої, а й про відпочинок та хобі, а найбільше його хобі — це рибалка. У Василя двоє діток, і його син уже приміряє татові рукавиці. 
 

Для Ломаченка не важливі титули, для нього головне — творити історію, каже автор фільму. І це українцеві вдається. Його називають одним із найтитулованіших вітчизняних боксерів. Нині Ломаченко планує підкорювати третю вагову категорію (до 61,2 кг) та сподівається здобути в ній чемпіонство за менш як десять поєдинків. Тож історія триває.

 

Творить історію і другий український боксер — Олександр Усик. Теж олімпійський чемпіон, чемпіон світу в першій важкій вазі за версією WBO. Цього року українець побив 30-річний рекорд легендарного американського боксера Евандера Голіфілда.

Перемігши поляка Кшиштофа Гловацьки, Усик став рекордсменом світу за швидкістю завоювання чемпіонського титулу серед боксерів першої важкої ваги — йому це вдалося вже в десятому бою на профі-рингу. Крім дружини та трьох дітей, за перемогами Олександра стежить його мати — нелегко дивитися, як ця мужня жінка сидить у залі й витирає сльози. У фільмі згадано яскраві перемоги і не менш яскравий тренувальний процес — попри наднапругу ще й з піснями і танцями — Усик устигає все.
 

Сергій Долбілов розповідає, що мав неабияке задоволення працювати з хлопцями — вони відкриті, харизматичні та справжні. 
 

— Вони не просто чемпіони, у них справжні дружні почуття, тож на них завжди приємно дивитися, з ними приємно товаришувати, не кажучи вже про те, що вони обертають світову кулю власними рекордами. Сподіваюся, продовження буде.

Українські вболівальники боксу теж сподіваються і вірять, що на цьому Ломаченко та Усик не зупинятимуться, і що прийдешнього року на вітчизняний бокс чекають нові досягнення, перемоги та рекорди.