Новорічно-різдвяні свята — це насамперед очікування якогось дива і гостинців. І особливо тішать подарунки музичні — від українських виконавців.
Одним із таких ще на Святого Миколая стала колядка Олександра Пономарьова. Співак так і написав — це подарунок до свята. Ідея створення композиції, яку сам Олександр не хоче називати піснею, виникла ще минулого Різдва.
Пономарьов каже, що Україна, яка була матір’ю колядок, втратила цю традицію, тож і має намір її відновити і зберегти. Співак на своїй сторінці у «Фейсбуці» розповів, що працював над колядкою дев’ять місяців і що таку роботу зробив уперше. Загалом було три спроби — коли після першого варіанта намагався загасити лампадку, що її завжди засвічує, і не зміг, то сів писати другий варіант. Лампадку загасив лише після третього варіанта колядки, так і дізнався, що це саме той, який і має лишитися.
Виконано колядку у супроводі симфонічного оркестру та молодого одеського хору New voce під керівництвом Мікаеля Кіладзе.
Пономарьов називає цей твір знаковим для нього і пообіцяв, що продовжить працювати над створенням таких композицій. А ще сподівається: уже незабаром в Україні з’являться колядки, що стануть не менш відомими за геніального «Щедрика» Миколи Леонтовича.
Колядка Олександра Пономарьова написана з традиційними «Христос народився — славімо Його», вітаннями до господарів і побажаннями всіляких гараздів усьому люду.
На Святвечір перед католицьким Різдвом схожий подарунок зробив і гурт Kozak System, презентувавши «Різдвяну баладу». Пісню було створено ще 1987 року гуртом «Банита Байда»: музику написав Дмитро Добрий-Вечір, а слова — поет Віктор Недоступ. Це вже третій варіант цієї пісні.
Ідея відтворити «Різдвяну баладу» належить бас-гітаристові Kozak System Володимиру Шерстюку та продюсеру Віталію Климову. Це не традиційна різдвяна пісня, її сенс треба шукати глибше. За словами Володимира Шерстюка, ця пісня відводить нас від простого святкування Різдва і заглиблює в контекст України в цьому Різдві, це твір, що символізує Різдво самої України і народження нової України.
«Текст «Різдвяної» нерелігійний, — розповідає вокаліст гурту Іван Леньо. — Пісня про те, що дуже часто християнство декларує одне, а поведінка так званих християн зовсім інша».
Насправді «Різдвяна балада» Kozak System вічно актуальна, бо ж ідеться в ній про те, що зачіпає не лише одну країну чи націю, а весь світ. Пісня про абсурдність людини, яка попри те, що сама тверда і глуха, має темне лице і пусте серце, звертається з проханням до Неба і сподівається на те, що прохання буде почуте. Про вічну материнську любов, бо ж лише «кожная мати співає вночі». Про скам’янілий, неправдивий світ, у який привела своє єдине Дитя Матір Божа. Ну й одвічне: темні вбивають — байдужі мовчать.
Куплет до пісні виконав київський дитячий хор «Зернятко» під керівництвом Раїси Заклецької. І як же щемко дитячими, янгольськими голосами звучить оте «Вже й невідомо, до кого той спів».
Не можна не відзначити і вокал Івана Леньо, справді, йому вдалося виконати цю пісню по-особливому — різдвяно-бентежно, а ще, як слушно сказав Володимир Шерстюк, зберегти сакральне звучання пісні. Через те «Встань, встань, Діво Маріє» звучить по-справжньому — правдиво і відверто, і саме такий спів звертається до самісінького неба.
Пояснювати глибинний смисл «Різдвяної балади» від Kozak System — то зайве, її треба слухати і, головне, почути. Гурту завжди вдається підбирати особливий репертуар: не лише творити особливу музику, а й бути надактуальними у своїх текстах.
