У неділю, 18 грудня, в Україні пройшли вибори до об’єднаних територіальних громад (ОТГ).
Це вже другий «транш» волевиявлення — перші місцеві вибори цього року відбулися 11 числа поточного місяця.
Минулої неділі голосування охопило майже всі області України, крім Київської та Харківської — вибори проходили в 144 ОТГ.
Отже, обрали 76 сільських, 46 селищних та 21 міського голову. Плюс, звичайно, депутатів місцевих рад.
Політичні оглядачі підкреслювали не раз: вага таких виборів для життя конкретної громади є в рази більшою, ніж значимість виборів парламентських або президентських.
Без ексцесів не минулося
Загалом спостерігачі називають ці вибори, так би мовити, менш вдалими та менш організованими, аніж вибори 2015 року. Порушень та недоліків у їхній організації не бракувало.
Проблемою номер один стала відсутність достатньої кількості скриньок та бюлетенів.
Так, у село Станційне на Житомирщині, що належить до Лугинської об’єднаної територіальної громади, привезли 288 бюлетенів замість 292.
На Кіровоградщині на одній з дільниць недорахувалися 50 бюлетенів.
На Вінниччині також зафіксували недостатню кількість скриньок для голосування.
А у селі Антонівка Барського району виборча дільниця розміщувалася у Будинку культури — громадянам замість кабінок пропонували голосувати в костюмерних, повідомляє мережа ОПОРА.
А ось враження від Комітету виборців. «Криміналізація виборів, підкуп і адмінресурс — три головні проблеми виборів в об’єднаних територіальних громадах», — повідомляють у КВУ.
У Полянській об’єднаній громаді (Закарпаття) одного з кандидатів відверто залякували. Ба, навіть не просто залякували, а підпалили належний йому гірськолижний комплекс.
У Немирові (Вінниччина) сталася масова бійка між прихильниками одного з кандидатів та «агітаторами» його конкурента, які прибули з іншої області. Результат — госпіталізація двох громадян.
Билися й у Миколаївці Слов’янського району Донеччини — там у двобої зійшлися спостерігачі від двох партій, тож у результаті голосування проходило з поліцією.
А у Тальному (Черкащина) було знайдено велику кількість матеріалів чорного піару, повідомляє КВУ.
Також протягом тижня, що передував виборам, масово роздавали сільгосппродукти та гроші виборцям на Закарпатті. У день виборів відбулися два факти прямого підкупу в Немирові на Вінниччині. Ще у п’яти регіонах мало місце підвезення виборців до дільниць.
Голова Ширяївської РДА на Одещині під час виборів неодноразово відкрито агітував за одного з кандидатів та проводив контрагітацію проти його опонента.
Ці матеріали розміщували в місцевій газеті, засновником якої є РДА. Відтак «прямий і непрямий підкуп виборців залишається головною виборчою технологією», — вказують у КВУ.
Тим часом на Запоріжжі на одній з дільниць Бердянського району вибори можуть бути визнані недійсними. Там видавали бюлетені для голосування за кандидатів у сільську раду не за округом проживання.
Спостерігачі зафіксували 10 таких випадків, розповів представник ОПОРИ Дмитро Арабаджиєв. За його словами, якщо виявиться, що таким чином проголосували понад 5% людей, які прийшли на дільницю, результат може бути скасовано.
А на Закарпатті, у селі Уклин Полянської об’єднаної громади, спостерігачі виявили відеокамеру, закріплену просто над кабінами для таємного голосування.
На Житомирщині на одній з дільниць у місті Коростишів виборцю дали в руки одразу чотири бюлетені, а на дільницях у двох інших селах члени комісії видавали бюлетені без паспортів. («УМ» писала тиждень тому, що аналогічні порушення мали місце й 11 грудня, тоді порушники мотивували свої вчинки тим, що «на селі й так усі один одного знають»).
Хочу голосую, хочу — ні
Що ж стосується явки, то найвищу громадянську свідомість проявили у Закарпатській області (на вибори з’явилися 79,23% громадян від тих, чиї імена були занесені у виборчі списки) та на Одещині (63,79%).
А інші регіони засвідчили такі показники: Луганська область — 30,90%, Донецька — 40,77%, Тернопільська — 49,60%, Вінницька — 35,17%, Чернівецька — 42,34%, Черкаська — 38,21%, Херсонська — 33,16%.
І все-таки в цілому явка на цьогорічних місцевих виборах була невиправдано низькою. І це доволі дивно, бо питання на кшталт ремонту дороги чи будівництва школи перебувають у компетенції саме місцевої влади, а не Кабміну чи адміністрації Президента.
Слід зауважити, що у багатьох країнах світу, навіть дуже демократичних, людей змушують приходити на виборчі дільниці.
У Бельгії, наприклад, перша неявка на вибори без поважних причин карається штрафом у 50 євро, наступне таке «порушення» уже обійдеться у 125 євро.
Після четвертого «прогулу» бельгійців позбавляють виборчих прав на десять років, а також права працювати на держслужбі.
У Греції навіть відсутність людини у країні в день виборів не є поважною причиною, щоб не проголосувати. Громадянам у таких випадках доводиться голосувати раніше. Інакше штраф або більш серйозні санкції — аж до арешту і в’язниці на термін від місяця до року.
В Аргентині штраф за неявку на виборах може сягати 200 доларів. В Австралії закон дозволяє покарати «прогульника» виправними роботами, арештом майна і ув’язненням на 1-2 дні.
За неявку на виборах карають також в Австрії, Німеччині, Італії, Кіпрі, Люксембурзі, Єгипті, Туреччині, Сербії, Бразилії.
В Україні до таких санкцій далеко, і можливість «прогуляти» вибори поки що ніким офіційно не заборонена, чим, власне, активно користуються ті, хто давно втратив довіру як до влади, так і до можливості досягти у країні змін.
Перші результати
Цікаво, що, підраховуючи своїх переможців, у поглядах на результати виборів не зійшлися дві політичні сили — «Батьківщина» та БПП «Солідарність».
У Юлії Володимирівни заявили, що висуванці від «Батьківщини» отримали 475 мандатів, що становить 33,5% від загальної кількості партійних кандидатів. Згідно з повідомленням прес-служби партії, «Батьківщина» також є лідером за кількістю обраних від партії голів громад.
Адже зі 129 обраних голів 23 висувалися від партій, і кандидати від «Батьківщини» очолили 11 ОТГ. Словом, констатували в політсилі Тимошенко, головними переможцями виборів є саме її представники.
А от у президентської партії була своя арифметика, яка в результаті виявилася більш точною.
За попередніми підрахунками результатів виборів у новостворених об’єднаних громадах, переконлива більшість серед обраних голів ОТГ — це кандидати, висунуті територіальними організаціями партії «Солідарність» або ж ті пошукачі мандатів, яких ця партія на виборах підтримувала.
Загалом — це 96 кандидатів, або понад 67 відсотків від загальної кількості обраних голів, заявляють у БПП. Крім власних кандидатів, у «Солідарності» порахували й тих, хто переміг, будучи представником інших політичних сил.
Так, «Батьківщина» здобула 11 крісел голів, «НАШ КРАЙ» — 2, УКРОП» — 2, ВО «Свобода» — 2, «За конкретні справи» — 2, Самопоміч — 1, Радикальна партія — 1.
Керівник секретаріату партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Максим Саврасов зазначив: «Для нас важливо, що БПП «Солідарність» має підтримку по всій Україні — як у західних та центральних, так і південних та східних областях, що важливо для єдності країни. Особливо показовим є результат Дніпропетровської, Миколаївської, Житомирської областей».
Схоже, що у БПП дійсно є привід відкорковувати шампанське.
Особливо, якщо помножити успіх на місцевих виборах на засилля в «губернаторських» кріслах «людей Президента», про що «Україна молода» також писала нещодавно. А от чи буде користь від такої перемоги — покаже час.
Хотілося б думати, що кандидати від БПП не підведуть хоча б тому, що їхній лідер уже також замислюється про вибори, до яких наразі лишилося менше половини президентського строку.
