Недавно українські та міжнародні правозахисники надіслали до Міжнародного кримінального суду в Гаазі звіт з описом доказів міжнародних злочинів в окупованому Криму. Автори подання хочуть спонукати суд почати розслідування.
Вони нагадують, що військові сили Росії спільно з воєнізованими формуваннями вторглися в Крим на територію суверенної держави. Як наслідок, порушили статут ООН, який забороняє використовувати військову силу.
Правозахисники переконані, що окупаційна влада для своїх атак виділила три цільові групи: опоненти анексії, критики або підозрювані в критиці. «Мішенню для міжнародних злочинів стали незгодні з анексією півострова. Їх вибрали на основі політичних поглядів, ідеології. Однак найбільша група постраждалих — це кримські татари. Їх визначили мішенню на основі етнічних, політичних, релігійних ознак», — каже колишній Уповноважений Грузії в Європейському суді з прав людини Симон Папуашвілі.
Автори звіту наводять факти семи вбивств, 15 насильницьких зникнень, 90 випадків незаконного утримання під вартою, 39 випадків катування, інших форм нелюдського поводження і заволодіння державною або приватною власністю.
Експерти збирали інформацію про злочини з журналістських розслідувань, звітів міжнародних організацій, які потрапили на півострів, а також особисто зафіксували свідчення постраждалих.
За словами українських правозахисників, суд може вивчати звіт про злочини близько трьох років.
Рiч у тiм, що Офіс прокурора в Гаазі не обмежений часовими рамками, а вивчення російсько-грузинського збройного конфлікту зайняло в нього вісім років. «Грузинське питання затягнулося так довго, тому що уряд цієї країни вводив суд в оману, запевняючи, що вiн розслідує злочини в Південній Осетії. Як відомо, МУС працює на принципі компліментарності. Тобто починає розслідувати злочини тільки в тому випадку, коли розуміє, що країна не хоче або з різних причин не здатна розслідувати міжнародні злочини», — каже представник правозахисної організації «Центр інформації з прав людини» Микола Мирний.
Правозахисники не згодні з тим, що в результаті дій Президента Петра Порошенка перспектива приєднання України до МКС відсунулася на три роки. Як повноправний член суду Україна могла б заощадити багато часу, адже справу могли б відразу передати на розгляд прокурору. Офіс прокурора суду в Гаазі почне розслідувати міжнародні злочини, коли переконається, чи дійсно була масова або систематична атака на цивільне населення згідно з політикою держави-окупанта або воєнізованих формувань на півострові.
Правозахисники прогнозують, що в разі порушення справи розслідування буде складним. Головним аргументом на користь цього є той факт, що півострів ізольований, a Росія відмовляється співпрацювати з судом.
Нагадаємо, y листопаді Група правозахисників направила на розгляд Міжнародного кримінального суду звіт iз доказами злочинів проти людяності на території окупованого РФ Кримського півострова. Гаазький суд порівняв анексію Криму з міжнародним збройним конфліктом.
