У Польщі з минулої п’ятниці не вщухають антиурядові демонстрації у Варшаві та інших містах країни, повідомляє сайт Польського радіо. Їх влаштували опозиційні парламентські партії на чолі з «Громадянською платформою» («ГП»). До масових протестів призвели запроваджені обмеження доступу журналістів до депутатів у парламенті з ініціативи владної партії «Право і справедливість» («ПіС»). Нововведення призвело до найбільшого політичного протистояння у країні-члені ЄС за останні кілька років.
Вхід заборонено: там сплять і їдять!
Обмеження для журналістів мають набути чинності з 1 січня 2017 року. Згідно з запропонованими змінами, аудіо- та відеозйомка у польському Сеймі буде практично повністю заборонена. Тільки п’ять обраних провладних телевізійних каналів зможуть вести прямі ефіри з парламенту, але навіть їхнім журналістам не дозволять вільно пересуватися його будівлею.
Всі інші ЗМІ матимуть змогу акредитувати щонайбільше двох парламентських кореспондентів, які працюватимуть у польському парламенті по черзі та без пристроїв аудіо- та відеозапису. Інтерв’ю з народними обранцями можна буде брати тільки у визначеному місці, яке треба буде резервувати заздалегідь.
Крім того, єдиним місцем, де журналісти зможуть вільно пересуватися, стане прес-центр, який буде розташований... у сусідній будівлі. Вони зможуть слідкувати за подіями у сесійній залі за допомогою трансляції, яка й нині здійснюється в інтернеті.
Запровадження обмежень роботи журналістів зробить фактично неможливою незалежну роботу в парламенті, а достовірної інформації про події, які відбуваються у Сеймі, стане значно менше, зазначають критики. Раніше, наприклад, польським журналістам удавалося фіксувати, як народні обранці голосували за своїх колег, їли салат просто в залі засідань, показували непристойні жести або спали під час засідань парламенту.
Втілення планів «ПіС» стане не першим ударом по роботі журналістів у Польщі.
За інформацією міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів», парламент і раніше суттєво обмежував роботу ЗМІ. Так, за даними організації, нині журналісти можуть пересуватися лише окремими зонами будівлі парламенту. «Засобам масової інформації будуть систематично перешкоджати незалежно документувати та критично стежити за роботою уряду і парламенту», — заявив глава організації Крістіан Мір iз приводу запланованих нововведень.
Правозахисники вказують на те, що стаття 61 Конституції Польщі передбачає право громадян на «доступ до засідань колегіальних органів державної влади, які були обрані на загальних виборах» так само, як і «можливість робити аудіо- та відеозаписи таких засідань». Польський омбудсман з громадянських прав Адам Боднар також заявив, що журналістам має бути забезпечено право доступу до інформації.
Бунт чи «хуліганський дебош»?
Відтак у п’ятницю, 16 грудня, понад 20 польських ЗМІ бойкотували засідання Сейму на знак протесту проти обмежувальних заходів. Вони день не публікували фотографій політиків та виходили з порожніми шпальтами. Увечері 16 грудня тисячі протестувальників перекрили виходи з будівлі парламенту, скандуючи: «Конституція!», «Вільні ЗМІ!» і «Ви не вийдете звідси до Різдва!» Поліція застосувала сльозогінний газ, відтісняючи демонстрантів від Сейму.
Пізніше близько 30 опозиційних депутатів заблокували роботу нижньої палати Сейму на знак солідарності з журналістами, а також проти голосування за держбюджет на 2017 рік, вважаючи його в даних умовах незаконним. У результаті ухвалення бюджету відбулося в іншому залі. Таке голосування — за стінами головної зали — відбулося в Польщі вперше по тому, як було повалено комуністичний лад 1989 року.
Лідер «Громадянської платформи» Ґжеґож Схетина анонсував, що протест його політичної сили у Сеймі триватиме до запланованого на 20 грудня засідання Сенату. Шеф найбільшої опозиційної партії переконує, що протест — «це питання символічної присутності і незгоди з політикою та способом керування Сеймом, які демонструє спікер Сейму Кухцінський».
Ґжеґож Схетина додав, що «ГП» також не сприймає «силових рішень», коли вночі поліція прокладала дорогу депутатам «ПіС», які покидали парламент. Голова «ГП» закликав виборців прийти під Сейм 20 грудня. «Ми чекатимемо на них і доводитимемо, що все те, що вчора відбувалося в Сеймі і що, ймовірно, діятиметься у вівторок у Сенаті, є нелегальним», — сказав Ґжеґож Схетина.
Інша опозиційна партія «Сучасна» вимагає скликання додаткового засідання Сейму і повторного голосування за бюджет. Про це повідомила депутатка від цієї партії Йоанна Шмідт. «Сучасна» вимагає допустити до голосування всіх депутатів, а також повернути попередні повноваження журналістам у парламенті.
Тимчасом депутат правлячої партії «ПіС» Яцек Сасін закидає опозиції спробу паралізувати парламент. Виступаючи в студії Третьої програми Польського радіо Яцек Сасін вину за заворушення у Сеймі скинув на депутатів «ГП» і «Новочесна» («Сучасна»). На його думку, в п’ятницю стався, як він висловився, «хуліганський дебош».
Майдан по-варшавськи
У суботу, 17 грудня, масові протести тривали. Водночас «ПіС», також у суботу, провела у Варшаві мітинг на захист уряду. Учасники провладного мітингу нападали на журналістів (зокрема, Польського телебачення), які його висвітлювали. Перші напади на журналістів були зафіксовані ще в п’ятницю.
Цього ж дня після вечірніх «Новин» TVP зi спеціальним зверненням до народу виступила прем’єр-міністр Беата Шидло. Дії протестувальників у ефірі TVP Info розкритикував віце-спікер Сейму Ришард Терлецький. Він вважає, що це продовження дій опозиції, які мали місце у п’ятницю, коли в Сеймі було заблоковано трибуну.
Намагаючись знизити градус конфлікту, президент Польщі Анджей Дуда в неділю зустрівся з провідниками опозиції. Дуда доручив зробити правничий аналіз засідання Сейму минулої п’ятниці. Вчора зранку польський президент мав окрему зустріч iз керівництвом правлячої партії «ПіС», а пообіді провів спільне засідання з представниками влади й опозиції у намаганнях стабілізувати ситуацію в країні.
Конфлікт уже вийшов за межі національних кордонів.
14 грудня ситуацію в Польщі обговорював Європарламент. Йшлося не лише про наступ на свободу слова, а й тиск на Конституційний суд, який правляча тепер партія намагається зробити підконтрольним собі, та ситуацію зі станом свобод у Польщі взагалі.
Європа дуже негативно ставиться до дій партії «Право і справедливість», керівництво якої взяло на озброєння примітивний націоналізм зразка ХІХ століття, всі провини за негативні тенденції в країні покладає на «попередників».
Спалахи крайнього націоналізму в суспільстві, як-то нищення українського прапора у Варшаві чи провокація у Перемишлі, також є наслідком підбурювання антиукраїнських настроїв крайніми націоналістами з лав «ПіС». До речі, «попередники» з «ПО» намагалися перенести обговорення ситуації в Польщі європарламентарiями на наступний рік, а «ПіС» узагалі виступала проти подібного «втручання у внутрішні справи».
Дії польської опозиції координує «Комітету захисту демократії» (КЗД) на чолі з Матеушем Кійовським. Учора протести в Польщі тривали. Матеуш Кійовський закликав небайдужих прийти у вівторок, тобто сьогодні, під будинок парламенту. Польські ЗМІ вже охрестили останні події «Майданом у Варшаві».
