Олександру Онищенку, який — за його словами — записував Петра Порошенка, використовуючи наручний годинник, не дуже щастить iз приверненням до себе уваги. Бо увагу перетягує Надія Савченко зі своєю власною історією та власним епатажем. Ні, ці персонажі не пов’язані, але за місце під софітами вони так чи інакше боряться. І якщо соціум уже звик до корумпованості влади, то стрімке падіння народного (без перебільшення) героя — іще в новинку. Тож одкровення екс-нардепа розбавлені Надіними вибриками, хоча це, звісно, не єдина причина того, чому з Онищенка не виходить (поки що) другий майор Мельниченко.
Не письменники, але «писателі»
Після того, як Леонід Кучма почав брати участь у мінських переговорах, а тіло Георгія Гонгадзе було врешті-решт поховано, всі претензії до екс-Президента у зв’язку зі зникненням журналіста, здається, обнулилися. Та й акція «Україна без Кучми» (наш перший Майдан!) якій, до речі, якраз у ці грудневі дні виповнюється 16 років, давно й ґрунтовно призабута. Тому нагадаємо коротко, як починалася в Україні ера «писателів» — тих, хто «писав» на підручні засоби розмови топових чиновників.
У 2000 році, через два місяці після зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, тодішній лідер СПУ Олександр Мороз поінформував парламент і журналістів про те, що він володіє таємними записами Президента Кучми та інших високопоставлених урядовців, які проливають світло на вбивство Гонгадзе. За словами Мороза, у бесідах, записаних співробітником служби охорони Президента Миколою Мельниченком, беруть участь Кучма і його найближчі помічники — глава адміністрації Президента Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко і голова СБУ Леонід Деркач, які обговорюють діяльність Гонгадзе і вирішують, як iз ним бути.
За весь час, що минув з тих пір, справжність голосів на «плівках Мельниченка» достовірно встановлена не була. Дарма, що скандал дуже сильно сколихнув країну — після трьох місяців перманентних протестів півтора десятка людей опинилися за ґратами — за участь в акціях УБК. У відставку були відправлені Деркач і Кравченко (останній у 2005-му чи то застрелився, чи був застрелений невідомими), Литвин пересів у депутатське крісло, а головний фігурант «плівок Мельниченка» — Леонід Кучма — спокійно добув свою каденцію, спробувавши насамкінець залишити по собі «спадкоємця» в особі Віктора Януковича.
Другий етап усе того ж «касетного скандалу» був пов’язаний уже не з журналістом Гонгадзе, а з незаконною реалізацією Україною зброї. У вересні 2002 року держдепартамент США і західні засоби масової інформації заявили про продаж Україною чотирьох комплексів «Кольчуга» збройним силам Іраку в обхід санкцій, накладених на цю країну. «Кольчужна історія» так само фігурувала на плівках Мельниченка, але перевершити шок від першої «порції» компромату не змогла. Зайве й казати, що за «Кольчуги» також ніхто не був покараний.
Після «щеплення» плівками Мельниченка всі наступні «касетні скандали» в українській політиці не мали такого резонансу. З’являлися якісь записи розмов Президента Ющенка, Прем’єр-міністра Тимошенко та інших політиків, але жодна історія так і не стала предметом правового розгляду. Чому?
Та тому, що на тлі того великого масиву компромату, який оприлюднив майор Микола Мельниченко, все інше просто тьмяніло.
Що стосується Віктора Януковича, то в Україні була маса розслідувань корупційної діяльності передостаннього Президента України, як під час його перебування у владі, так і опісля. Якийсь час ходили чутки про наявність компромату на Януковича у кремлівського вождя Путіна. Після того, як Янукович несподівано відмовився від угоди про асоціацію з ЄС і взяв кредит у Росії, колишній радник Путіна Андрій Ілларіонов заявив, що російський президент міг шантажувати Віктора Януковича інформацією про його батька.
За словами Ілларіонова, в публічному доступі є інформація, за якою Федір Янукович під час Другої світової війни служив у поліції — це буцімто мало місце в окупованій німецькими військами Білорусі. Але, за словами Ілларіонова, далеко не всі документи НКВС є у відкритому доступі. Частина з них є в архівах російських спецслужб. Ілларіонов стверджував, що завдяки їх наявності Путін міг чинити тиск на Президента України, внаслідок чого він так різко змінив політичний курс своєї країни. Так це чи не так, великої ролі вже не грає — етап, пов’язаний з Януковичем, вже пройдено. Нам би наразі з Порошенком розібратися.
«Пєтя» і «вовк»
Олександр Онищенко подібний до Миколи Мельниченка тим, що так само «писав» главу держави в його ж «рідному» кабінеті на Банковій. З поправкою на технічний прогрес, який за 16 років зробив значний крок уперед. Бо якщо Мельниченко — з його слів — послуговувався звичайним касетним диктофоном, то Онищенко скористався годинником iз функцією запису. Як стверджує сам Онищенко, він протягом двох років збирав компромат на Петра Порошенка, але навіщо — незрозуміло. Якщо майор Мельниченко діяв буцімто за покликом серця, не готового змиритися з очевидними злочинами, то Онищенко, мабуть, вирішив підстрахуватися. Бо так само брав участь у корупційних діяннях, які він нині інкримінує Порошенкові.
Нагадаємо, що, за словами Онищенка, він виконував посередницькі функції між адміністрацією Президента та Верховною Радою, домовляючись iз депутатами про покупку голосів для необхідних АП рішень. Ціна одного голоса становила від 20 до 100 тисяч доларів. Як стверджує нардеп, найдорожчі голосування в парламенті — проекти державних бюджетів 2015-го та 2016 років, призначення і відставка Генерального Прокурора Віктора Шокіна, призначення Юрія Луценка Генпрокурором, відставка з посади керівника Служби безпеки України Валентина Наливайченка. «За відставку Наливайченка голосування коштувало 2-2,5 млн. доларів. Через мене проходив мільйон», — заявив він.
В інтерв’ю виданню Independent Онищенко зізнався, що за власний депутатський мандат він заплатив 6 млн. доларів. «Дзеркало тижня» нагадує, що в 2014 році Онищенко був знятий з реєстрації на вибори, оскільки до цього був відсутній в Україні більше 240 днів, однак згодом відновився за рішенням Вищого адміністративного суду.
Крім цього, Онищенко повідав британським журналістам, що отримав 30 млн. доларів за проведення кампанії проти екс-Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. За його словами, високопоставлений державний чиновник найняв його для того, щоб дискредитувати тодішнього главу Кабміну. На виділені гроші Онищенко замовляв у ЗМІ матеріали, що мали «знищити» главу уряду та оплачував антиурядові протести.
Тим часом 6 грудня в українській пресі був опублікований перший запис з архіву Онищенка. На ньому Онищенко в Лондоні веде переговори про врегулювання свого конфлікту з українською владою. Його співрозмовником виступає депутат від групи «Воля народу» Олесь Довгий, що виконує роль посередника між нардепом-утікачем та Банковою. Довгий згодом підтвердив факт зустрічі з Онищенком в Лондоні, проте не став підтверджувати або спростовувати достовірність запису.
Для розуміння ситуації з Онищенком слід брати до уваги й те, що мотиви, котрі рухають ним, полягають, зокрема, у банальній помсті. Якщо майор Мельниченко бодай у перші роки своєї плівкової епопеї сприймався як герой, то з реноме Онищенка все зрозуміло від самого початку. НАБУ звинуватило його у створенні злочинної організації, що займалася закупівлею газу за заниженими цінами у державній компанії «Укргазвидобування» і подальшим перепродажем палива за ринковими цінами. Саме через це з Онищенка було знято депутатську недоторканність, а сам він опинився у «бігах».
Що далі?
На думку екс-«губернатора» Одеської області Михайла Саакашвілі, кримінальна справа проти Онищенка була порушена за ініціативою НАБУ, яке не до кінця підконтрольне Президенту. Іншими словами, Порошенко не хотів переслідувати нардепа. Ця логіка зрозуміла, з урахуванням того, яку кількість проблем можуть принести українській владі аудіозаписи Онищенка. Сам же фігурант скандалу, видаючи свої «плівки» порційно (в інтерв’ю виданню «Апостроф» Онищенко заявив, що опублікує наступну порцію компромату не раніше, ніж після Нового року), схоже, просто шантажує Петра Порошенка. І водночас не полишає надії з ним домовитися.
Висунуті Онищенком звинувачення в корупції, а тим більше якщо вони підтверджені аудіозаписами, вимагають чіткої та зрозумілої реакції Президента Порошенка. Главі держави навряд чи вдасться відмовчатися. Адже ця справа стосується не тільки міжособистісних відносин Порошенка та Онищенка, а й тих державних органів, які покликані боротися з корупцією в Україні, тобто Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з протидії корупції. За заявою Онищенка вони, ймовірно, зобов’язані будуть перевірити ці факти.
Що стосується Петра Порошенка, то публічної реакції Президента на закиди Онищенка поки що не було. Щоправда, депутат його фракції Борислав Розенблат розповів, як проходило одне з недавніх засідань БПП за участі глави держави. «Президент звернув увагу на ці звинувачення, які лунають від Онищенка. Він дав зрозуміти, що ніяких плівок немає і всі доводи Онищенка — це просто вигадка, і його реакція на те, що він зараз в розшуку, що його переслідує українське законодавство. Якщо в нього є такі докази, будь ласка, хай надає, будемо за ними з’ясовувати», — процитував Порошенка Розенблат.
Тим часом СБУ заявила про вчинення Онищенком державної зради. За словами начальника головного слідчого управління СБУ Григорія Остафійчука, «Онищенко отримав паспорт громадянина Росії та погодився на співпрацю зі спецслужбами цієї країни для дестабілізації ситуації в Україні». Цілком ймовірно, що, вибудовуючи систему захисту, команда Президента буде використовувати саме цю лінію. В цілому ж доволі складно спрогнозувати, чим завершиться інцидент iз записами Онищенка. Мабуть, усе залежатиме від того, які ще козирі лежать у його колоді.
ДО РЕЧІ
Останні новини, пов’язані з Онищенком, надійшли з редакції сайта «Обозрєватєль». Інтернет-видання повідомило, що має у своєму розпорядженні відео, на якому Онищенко «проходить інструктаж перед інтерв’ю, в ході якого двоє невідомих розповідають йому, як виглядати «не партнером Порошенка, який утік», а переслідуваною «жертвою тирана». За переконанням журналістів «Обоза», відео це знімали в Москві.
«Ще до появи в редакції згаданого відео очевидці повідомили нам про подробиці московських візитів пана Онищенка.
Згідно з інформацією, отриманою від наших джерел, у кожен зі своїх прильотів Онищенко переміщався у супроводі чотирьох офіцерів ФСБ, які селили його в котеджному містечку Завидово, що належить МЗС РФ. Це елітний комплекс за 70 км від московської станції метро «Химки». Незважаючи на складний для нього час, Онищенко знаходив час відвідати кінно-спортивний комплекс «Отрада». За словами журналіста Дмитра Гордона, в ході інших візитів його також бачили в санаторії управління справами президента РФ «Барвиха».
Тому, коли кілька днів тому в розпорядження редакції потрапило відео інструктажу пана Онищенка, зняте вже після його «еміграції» з території України, відразу ж згадалися його часті московські візити, ФСБшна охорона і гучні заяви на адресу України. На відео чітко чути голоси двох різних людей, які повчають українського депутата, що і як говорити. Причому один iз невідомих, володар яскравого українського акценту, грає роль ведучого, а другий — консультанта, що стежить за чистотою меседжів. Повторимося, ми не знаємо, де було знято це відео, але точно вже не в Україні, і воно вже точно укладається в ті кремлівські ідеологеми, які пан Онищенко озвучував на російському ТБ», — пише «Обозрєватєль».
