Зерно на продаж і про запас: Україна вже експортувала понад 20 млн тонн зерна

20.12.2016
Зерно на продаж і про запас: Україна вже експортувала понад 20 млн тонн зерна

Як відомо, маркетинговий рік в аграрній галузі — період, що стартує з першого числа місяця, у якому починають продавати окремий вид продукції рослинництва відповідного врожаю. В Україні маркетинговий рік для зернових культур розпочинається 1 липня і завершується 30 червня наступного календарного року. Для інших видів сільськогосподарської продукції маркетинговий відлік синхронізований iз бюджетним (фінансовим) роком. Так от, за повідомленням Мінагрополітики, вже на середину грудня у 2016/2017 маркетинговому році ми відвантажили на зовнішні ринки 20,061 мільйона тонн зерна, перевершивши показник попереднього періоду на 880 тисяч тонн. Тобто експортні обороти вітчизняних аграріїв усе ще зростають — усупереч палицям у колеса, які продовжує вставляти Мінфін iз його корумпованою ліцензійною системою, що, за легендою, начебто канула в лету. 

Пшениця очолює експортний потік 

Більше половини (10,6 мільйона тонн) зі згаданого обсягу продажу склав експорт  пшениці, приплюсувавши більше мільйона тонн до попереднього періоду. Кукурудзи продали на 450 тисяч тонн менше — 5,3 мільйона тонн. Ячменю відвантажили 4 мільйони тонн, додавши до попереднього періоду 200 тисяч. Окрім того, з початку липня експортовано ще й борошна загальною вагою 165 тисяч тонн. Традиційно найбільшими імпортерами українських зернових залишаються країни Азії та Африки: Єгипет, Китай, Таїланд, Саудівська Аравія, Індонезія, Бангладеш. 
 
Тим часом, за інформацією Державної служби статистики, у період iз січня по жовтень нинішнього року української сільськогосподарської продукції загалом продано на суму 11 837,2 млн. доларiв, що склало 40,7 відсотка від загальнонаціонального експорту. За той самий період імпортовано до України продукції сільського господарства на суму 3 107,5 млн. доларiв. Це 9,9 відсотка від загальнонаціонального імпорту. Таким чином сформовано позитивний баланс торгівлі аграрними товарами у розмірі 8 727,7 мільйона доларiв. 
 
Найбільшу частку в українському експорті склали зерновi культури ($4,8 млрд. ), жири та олії тваринного або рослинного походження ($3,1 млрд.) та готові харчові продукти ($1,8 млрд.). 
У структурі імпорту переважають продукти рослинного походження ($1 млрд.) та готові харчові продукти ($1,4 млрд.). 
 
Як повідомляли раніше у прес-службі Мін­агрополітики, за підсумками 2015 року, експорт сільськогосподарської продукції склав 14 564,2 млрд. доларiв (38,1 відсотка від загальнонаціонального експорту), а імпорт — 3 478,9 млн. доларiв (9,3 відсотка від загальнонаціонального імпорту). Торговельне сальдо цієї групи товарів було позитивне ($11 млрд. ). 

Держава нарощує заготівлі

Нинішній маркетинговий рік може стати рекордним для Державної продовольчо-зернової корпорації України у заготівлі зернових. Філії держкорпорації вже заготували 2 млн. 395 тисяч тонн збіжжя.

Це не тільки на 195 тисяч більше загального минулорічного обсягу заготівлі, а й наближається до рекордного показника у 2011/2012 маркетинговому році, коли підприємства корпорації заготовили 2 млн. 633 тисячі тонн збіжжя. Про це повідомив директор департаменту елеваторної діяльності та реалізації готової продукції ПАТ «ДПЗКУ» Геннадій Гордієнко: «Ми вже прийняли на зберігання понад 88 відсотків від запланованого на поточний рік обсягу зерна.

Завдяки ефективній та професійній роботі керівників філій уже до кінця поточного маркетингового року маємо можливість не тільки виконати річний план із заготівлі, а й встановити історичний рекорд». 
Директор департаменту зазначив, що лідерами з заготівлі зернових залишаються філії ПАТ «ДПЗКУ» Савинський елеватор — 168 тис. тонн, Білоколодязький елеватор — 136 тис. тонн та Старокостянтинівський елеватор — 117 тис. тонн. До лідируючих підприємств наразі приєднався і Легендарненський елеватор, який прийняв на зберігання майже 97 тис. тонн збіжжя. Ще чотири філії перевалили показник у 80 тисяч тонн. 

До речі, ДПЗКУ вже завершила форвардну програму закупівель зерна врожаю нинішнього року, повідомила начальник відділу форвардних закупівель Наталія Головань. У рамках цієї програми сільгоспвиробників профінансували на загальну суму в майже 110 мільйонів гривень. Зобов’язання між сторонами виконані повністю.

Дебіторська заборгованість за форвардними договорами відсутня. Зараз триває прийом документів для участі у форвардній програмі закупівлі озимини врожаю 2017 року, розпочатій у листопаді. Готуються до другого етапу форварду — закупівлі ярих культур. 
 
Форвардні програми ДПЗКУ спрямовані на підтримку середніх та малих сільськогосподарських підприємств. Корпорація отримала вже більше сорока заявок на поставку пшениці в рамках закупівлі озимих культур урожаю наступного року. 
 
А за п’ять місяців маркетингового року прибуток від діяльності філій ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» склав 156,8 мільйона гривень, повідомив заступник голови правління компанії Олександр Сень. «Ми продовжуємо працювати над ефективністю наших підприємств та реалізацією їхньої виробничого потенціалу. За результатами п’яти місяців поточного маркетингового року чистий дохід філій становив майже 500 мільйонів гривень. Прибуток від їхньої діяльності збільшився удвічі порівняно з аналогічним показником минулого року та склав 156,8 мільйона», — зазначив він. 

Про спрощення процедур і прозорість

Не секрет, що в умовах нарощування врожайності комплексів для тривалого зберігання зерна все ще не вистачає. Величезні черги на державні й приватні елеватори в розпал збирання ранніх зернових і кукурудзи знову зменшили прибутки виробників, але стимулюють власників зерносховищ розширювати й удосконалювати наявні площі.

Прискорення і спрощення бюрократичних експортних процедур стало б у нагоді всім дотичним до реального сектору аграрної економіки, забезпечивши швидку ротацію зібраних зернових на наявних площах. Але куди ж тоді подітися тим, хто видає дозволи і щоквартально по місяцю «вивчає» 300—400-сторінкові (щоразу однакові приблизно на 99 відсотків) подання від експортерів?

Вони ж так ефектно навчилися повертати їх в останній день під надуманими приводами, типу — не така форма банківської довідки (хоч до того кілька років щокварталу була така), або — вчора з’явилися додаткові вимоги... Чи регулятори знову розраховують обійтися фейковою прозорістю? І лишити за собою у прямому й переносному розумінні хлібні місця, на кшталт нескінченно «відміненої» депутатської недоторканності?