Американський аналітичний центр «Стретфор» повідомляє, що Росія виділила фінансування на швидкий запуск франкомовної версії свого пропагандистського телеканалу RT (раніше — Russia Today).
У такий спосіб Кремль хоче вплинути на результати президентських виборів у Франції наступного року.
«Державне російське телебачення RT довгий час зважувало можливість додавання франкомовного каналу до своїх уже існуючих телестанцій англійською, німецькою, іспанською та арабською мовами, але наближення президентських виборів у Франції, ймовірно, пришвидшило б реалізацію цього плану», — говориться у заяві «Стретфору».
Проблема російської інформаційної інтервенції не нова, але Захід помітив її лише нещодавно.
Телеканали RT є частиною масштабної пропагандистської кампанії Москви, яка «не цурається дезінформації, намагаючись формувати не лише політику інших країн, а й також внутрішньополітичні дебати та погляди на тему Росії», застерігає американський аналітичний центр.
«Результат виборів у Франції має колосальне значення для Кремля, який розраховує на те, що зможе поглибити та використати на свою користь внутрішні розбіжності, які з’явилися в Європейському Союзі» — пише «Стретфор».
Антиєвросоюзну позицію демонструє лідер крайньоправого «Національного фронту» Марін Ле Пен.
Усе вказує на те, що вона пройде до другого туру президентських виборів і там змагатиметься за головну посаду країни з кандидатом від поміркованих правих Франсуа Фійоном. Уже тепер Ле Пен обіцяє провести референдум про вихід Франції зі складу ЄС.
Франсуа Фійон, який є висуванцем правоцентристської партії «Республіканці», не є прихильником виходу його країни з ЄС, але збирається утворити всередині ЄС окремий уряд країн зони спільної валюти євро.
Окрім того, як і Ле Пен, він є прибічником зближення з Росією. В оточенні Фійона є люди з російським корінням, зокрема, його посередник на переговорах та автор промов.
Наприкінці 2014 року Росія визнала, що Німеччина стала головним гравцем у конфлікті Заходу з Росією з приводу її дій в Україні. І тоді ж Кремль відкрив німецькомовну секцію телеканалу RT — RT Deutsch і відразу ж кинув її у бій за симпатії німців до Росії. Подіяло.
Частина німецьких ЗМІ розпочала повторювати слідом за RT Deutsch, що світ складається зі злих українських фашистів, яких підготували до війни у власній країні ще гірші американці, та одурманених західною пропагандою німців, яким лише тепер (з допомогою RT Deutsch) потрібно усвідомити, хто для них є ворогом, а хто — другом.
Частина німецького суспільства «проковтнула» цю зварену в Кремлі пропагандистську юшку.
І не нам це пояснювати, чому, бо механізми ми бачимо на прикладі діяльності «п’ятої колони» російської медійної пропагандистської машини в Україні.
Німецьке видання «Ді Цайт» пише, що діяльність RT Deutsch не можна недооцінювати, а мета цієї діяльності проста — посіяти сумніви серед німців, а якщо це вдасться, то розпадеться увесь спільний європейський фронт.
Російська пропаганда через свої рупори ще зміцнює обробку німецького населення у зв’язку з тим, що в цій країні наступного року відбудуться парламентські вибори.
Німецьке керівництво бачить підсилення російського втручання у внутрішні німецькі справи, і намагається протистояти йому, але якось уже дуже кволо.
Пропагандистський російський фронт широкий. Його вагомою частиною є також німецькі російськомовні ЗМІ, які контролює російська розвідка.
Ці ЗМІ у значній мірі формують світогляд більш ніж двох мільйонів російськомовних вихідців iз СРСР, які вже встигли отримати німецьке громадянство, але надалі залишаються «радянськими громадянами» та черпають інформацію з російськомовних джерел.
Про вплив Росії на перебіг і результат президентських виборів у США вже заявили Демократична партія та ЦРУ США.
Але той, хто у повній мірі скористався з пропагандистської підтримки Кремля, тобто президент-елект Дональд Трамп, заявляє, що жодного впливу Росії на вибори в США не було.
А ТИМ ЧАСОМ...
Водночас Росія усередині країни «закручує гайки». Вчора Рада національної безпеки Росії оприлюднила на своєму сайті документ, яким посилює правове регулювання діяльності російських соцмереж, месенджерів, інтернет-телебачення та ЗМІ.
Все це в рамках стратегії розвитку російського інформаційного простору на 2017—2030 роки. Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ про затвердження нової Доктрини інформаційної безпеки Росії.
Обома документами передбачено значне звуження свободи слова в інформаційному просторі та підсилення контролю держави за ним.