Єврокомісія заборонила експорт м’яса на територію ЄС з України. Це сталося одразу після того, як 30 листопада на території Херсонської області зафіксували єдиний випадок пташиного грипу в Україні. Наскільки ця заборона для нас критична і чи здатні наші санітарні служби контролювати ситуацію?
Європа хоче, але боїться
«Мораторій насамперед торкнувся найбільшого виробника цього виду продукції — «Миронівського хлібопродукту» (МХП), потужності якого розташованi в Київській, Вінницькій, Дніпропетровській і Черкаській областях, — коментує ситуацію радник міністра агрополітики та продовольства Владислава Рутицька. — В країни Євросоюзу МХП постачає приблизно 20 відсотків експортної продукції і є практично монополістом на поставки курятини на європейський ринок, вдало користуючись торговельними автономними преференціями.
Саме курятина стала першим продуктом тваринного походження, який вийшов на європейські ринки. З перших поставок стало зрозуміло: ця українська продукція здатна конкурувати з продукцією інших країн-імпортерів. Але невелика тарифна квота (16 тисяч тонн на м’ясо птиці в асортименті зі збільшенням протягом п’яти років до 20 тисяч тонн та 20 тисяч тонн на заморожені тушки курчат-бройлерів), прописана в Угоді про Асоціацію, стримувала експорт на європейський ринок.
Саме збільшення обсягу квот на цей вид продукції було однією з наших пропозицій щодо перегляду тарифного пакета під час реалізації умов у рамках Зони вільної торгівлі.
Більше шести місяців пішло на те, аби обробити десятки пропозицій від виробників та асоціацій і надати на розгляд Мінекономрозвитку та Єврокомісії пакет пропозицій, у якому ми пропонували збільшити квоту на м’ясо птиці з 16 до 100 тисяч тонн.
Протягом 2015 року експорт м’яса птиці до країн ЄС склав 27,8 тисячi тонн, що значно перевершило показник експорту попереднього року. При цьому квота на м’ясо бройлерів в асортименті заповнюється на сто відсотків. Це не так багато, адже загальний обсяг виробництва курятини в Україні становить більше мільйона тонн у рік.
При розподілі квартальної квоти в обсязі 4000 тонн на м’ясо бройлерів спостерігається перевищення більш ніж у тридцять разів попиту з боку європейських імпортерів над пропозицією української квоти.
Тому постійно застосовується коефіцієнт перерозподілу — процентне значення перевищення попиту над доступним обсягом квоти на відповідний квартал. Тобто українська продукція має значний потенціал для збільшення експорту на цей ринок.
Але європейська сторона постійно неофіційно висловлювала занепокоєння діяльністю Держпродспоживслужби України, прогресом України в адаптації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, ходом виконання програм, які були базовою передумовою для надання права експорту української продукції на ринок ЄС».
Експортних можливостей достатньо
МХП у своєму офіційному коментарі заявив, що сподівається на зняття заборони на експорт уже до 21 грудня. Чи стануть європейці менш прискіпливі? Поки що не відомо.
Принаймні відповідальності з наших контролюючих служб за здоровим полем діяльності тваринників це точно не знімає. Цей спалах став для України тестом на вміння локалізувати проблему та доводити безпечність продукції, що походить з інших територій, вважає Владислава Рутицька.
Адже в України є всі шанси розширити експортні горизонти та орієнтуватись на інші світові ринки. Прикладом вона вважає Китай з населенням 1,3 млрд., який споживає 25% усього виробленого в світі м’яса, причому саме м’ясо птиці стає все більше популярним серед китайців.
«Виробництво курятини не задовольняє стрімке зростання попиту. Відповідно, за підрахунками, до 2020 року Китай буде імпортувати 3 мільйони тонн м’яса щороку, — прокоментувала Рутицька перспективи експорту у своєму блозі на «УП». — Також, серед найбільших споживачів м’яса вітчизняного виробництва: Ірак, Узбекистан, Казахстан, Нідерланди та Німеччина. Але для досягнення цього амбітного завдання насамперед треба вирішити проблему «пташиного грипу».
Епізоотичні загрози: боремося, як можемо
Очільник Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа по-своєму оцінює виклики, з якими зіштовхнулася новоутворена служба. Зокрема, на оперативності реагування позначається і недоукомплектованість кадрами, і хронічний брак коштів, який не дозволяє повноцінно розгортати роботу.
«Ми подавали розрахунки на додаткових 195 млн. грн. до передбачених у бюджеті 56 загалом і 50 — на протиепізоотичні заходи. Хоча загальна потреба становить понад 350 млн. грн., — розповів Лапа в інтерв’ю сайту Agrovery. — Вузликовий дерматит насувається на Україну й iз Заходу, і зі Сходу. Наступного року в нас повинні бути вакцини. Є питання i щодо ящуру, бо один з останніх випадків зафіксовано у Володимирській області РФ, це достатньо близько до кордону України. Так само з АЧС. Коли ми апелюємо до місцевих бюджетів, які мають відшкодовувати громадянам кошти за вилучених свиней, зрозуміло, що там банально немає коштів. Або процес затягується. Це зменшує довіру людей та можливість ліквідації спалахів.
Нам приємно, що нас підтримують в аграрному комітеті, це спеціалісти, які розуміють масштаб проблеми. Але з наявним обсягом фінансування ефективно боротися з сучасними загрозами в епізоотії неможливо. Наші колеги використовують сучасні крематорії, сучасні засоби умертвіння тварин, а ми користуємося дідівськими методами. Тобто є проблема з елементарним обладнанням для ліквідації спалахів АЧС. Фінансування повинно бути передбачено у державному бюджеті, а адміністрування повинно бути швидким. Як тільки люди повірять, що вони швидко отримають кошти, — ефективність ліквідації буде набагато вищою. Зрештою, боротися з хворобою, що стала епідемією, значно дорожче».
Є чимало проблем і суто організаційних. На порядку денному служби, за словами Володимира Лапи, чотири основні позиції: фінансування протиепізоотичних заходів із державного та місцевих бюджетів, законодавчі ініціативи, зміни до інструкцій боротьби з АЧС, інструкція боротьби з вузликовим дерматитом.
Біологічна безпека — одна зi складових національної безпеки. Це не тільки статистика споживання.
«Люди отримують у селі доходи від утримання й реалізації тварин та продукції від них, — нагадує керівник Держпродспоживслужби. — Мені важко уявити, якщо буде масове поширення захворювань і люди не матимуть цього джерела доходів. Це соціальний вибух».
Війни реальні й підкилимні
Один із перших спалахів АЧС в Україні було зафіксовано у Луганській області, куди вірус занесли з РФ. Ветеринарного контролю у зоні розмежування немає, бо немає й кордону.
Зона розмежування не дає правових підстав, щоб здійснювати контроль і нагляд за АЧС. За словами Володимира Лапи, найгірші прогнози поки не справдилися.
Певний період Держпродспоживслужба не могла знайти порозуміння із Державною регуляторною службою щодо затвердження оновлених правил поводження з тваринами для свиногосподарств різних форм власності.
Було завдання стимулювати розвиток підприємництва. А чим жорсткіші вимоги, тим їх складніше дотримуватися, а відповідно — гірші умови для розвитку підприємництва.
Зрештою вийшли на компромісний варіант: у областях, де не зафіксовано АЧС, у тому числі в «оздоровлених» (де впродовж останніх сорока днів не фіксувався випадок), застосовувати ці вимоги відносно великих і середніх господарств. А там, де є загрози, — і для дрібних.
«Для вірусу тварини однакові, — підкреслює очільник Держпродспоживслужби. — У нас основні випадки фіксують серед свійських свиней, і це змушує замислитися. 83 випадки цього року доводять, що тут не час «гратися». З такими підходами ми дійдемо до того, що свиней все одно не буде, але через вірус. Простіше, якщо всі будуть дотримуватися вимог — і свині залишаться.
Одна з основних цілей нашої роботи — давати можливість збуту нашої продукції за кордон. Платоспроможність населення найближчим часом якщо й зростатиме, то дуже повільно. Щоб розвивати внутрішнє виробництво, потрібно шукати експортні ринки. Працюємо одночасно над багатьма напрямами: ЄС, Китай, кілька країн Африки, Куба, Мексика, США, Канада тощо. Це — сотні питань: вивчення епізоотичної ситуації і доведення, що система безпечності харчової продукції дієва і функціонуюча, налагодження персональних контактів із кожною країною. Ми збільшили штат людей для міжнародного напрямку до десяти чоловік, щоб процес відбувався максимально швидко».
Серед останніх кроків служби до ефективнішої співпраці з європейськими партнерами — консультації зі спеціалістами проекту Association4U, щоб додатково підсилити кадровий склад за рахунок проектів, спрямованих на виконання угоди про Асоціацію України із ЄС.
У представництві Єврокомісії вдалося обговорити подальшу підтримку України у частині санітарних та фітосанітарних заходів, щоб максимально ефективно супроводжувати процес адаптації законодавства.
