Румуни минулої неділі обирали двопалатний парламент, в якому засідають 332 депутати нижньої палати і 134 сенатори.
І перемогу на цих виборах здобула посткомуністична опозиційна Соціал-демократична партія Румунії.
ЦВК повідомила після підрахунку 99% голосів, що вона набрала близько 46% голосів виборців.
З країни на заробітки виїхали три мільйони румунів, тому повні результати виборів будуть надані після підрахунку голосів на закордонних виборчих округах.
Друге місце з великим відривом посіла правоцентристська Національна ліберальна партія, якій віддали голоси 20% виборців. «Бронзове» третє місце — за «позасистемним» Союзом порятунку Румунії, який заручився підтримкою 7,5% виборців на голосуванні до Палати представників і 7,6% — до Сенату.
Ця партія була створена лише нинішнього року і буде дебютантом у парламенті. Своїм головним гаслом вона зробила боротьбу з корупцією. Хоча «рятівники Румунії» позиціонують себе як позасистемну політичну силу, але місцеві експерти зараховують їх до правоцентристів.
Соціал-демократи не дотягнули свій результат до 50% і тому не можуть самостійно сформувати уряд.
Їм потрібно буде знайти коаліціанта з менших парламентських партій. І такий союзник по коаліції вже є.
Це давній прибічник соціал-демократів — Альянс лібералів і демократів за Європу колишнього прем’єр-міністра Каліна Тарічану, який набрав 6% голосів. Провідник соціал-демократів Лівіу Драґня вже заявив, що розпочинає з ним перемови щодо формування парламентської більшості.
Тож ліві посткомуністи після року відсутності знову повертаються до влади в Румунії. Лівіу Драґня заявив після перемоги на виборах: «Хочу запевнити румунів: усе, що ми пообіцяли в економічній програмі під час виборчої кампанії, буде втілено урядом Соціал-демократичної партії».
Соціал-демократи хочуть, аби їхній лідер Драґня, колишній міністр регіонального розвитку, тепер став прем‘єр-міністром. Проте той наразі відбуває умовний термін судового покарання за виборче шахрайство.
У квітні цього року суд засудив його до двох років ув’язнення з відтермінуванням відбування покарання за фальсифікації під час референдуму 2012 року у справі імпічменту тодішнього президента Траяна Бесеску. Тож, за законом, він не може обіймати урядові посади. Діючий президент Румунії Клаус Іоганніс ще до виборів заявив, що не доручить місії формування уряду нікому, хто раніше мав проблеми з правосуддям.
Нагадаємо, що екс-прем’єр Румунії від соціал-демократів Віктор Понта подав у відставку минулого року після масових протестів, спричинених пожежею в нічному клубі у жовтні 2015 року, внаслідок якої загинули 64 особи. Після цього країну очолив технократичний уряд на чолі з екс-єврокомісаром Дачіаном Чолошем.
Румуни вбачають пріоритетом для майбутнього уряду боротьбу з корупцією. Але корупцію саме і пов’язують iз правлінням лівих. То чому ж румуни знову віддали їм свої симпатії і голоси?
Рiч у тiм, що представники Соціал-демократичної партії та медіа, які їх підтримують, використовували під час передвиборчої кампанії популістську риторику та піддавали гострій критиці все, що, на їхню думку, є «чужоземним», а не «щиро румунським». Під час своєї передвиборчої кампанії вони також щедро обіцяли підняти зарплати, пенсії, а також знизити податки. Це і спрацювало.
Румунія і Болгарія увійшли до складу ЄС 2007 року і нині є його найбіднішими членами. Хоча добробут населення за дев’ять років перебування в ЄС значно зріс. За цей час Румунія отримала близько 26 млрд. допомоги з різних європейських фондів.
А тим часом голова так званого парламенту самопроголошеної Придністровської республіки Вадим Красносєльський переміг на недільних «президентських виборах» у цьому сепаратистському регіоні Молдови.
За нього проголосували майже 70% людей.
Євґєній Шевчук, який досі був так званим «президентом», набрав менше 19%. 46-річний Красносєльський із 2007 по 2012 рік був «міністром внутрішніх справ».
У листопаді торік він став депутатом самопроголошеного парламенту, а відтак у грудні очолив його.
