Дніпро, який став уособленням українського духу на шляху російської агресії, знову сколихнула подія, що спонукає до пильності навіть у такому місті.
Чути українську — для когось «сумна тенденція»
Дніпро, який став уособленням українського духу на шляху російської агресії, знову сколихнула подія, що спонукає до пильності навіть у такому місті. Відбулася вона у фешенебельному заміському готельно-розважальному комплексі й була позначена як Міжрегіональна конференція «Реалізація європейських цінностей в українському правовому полі».
Проте зібралися тут не з турботою про цінності європейські. Насправді депутати із Запоріжжя та Дніпра, які були учасниками заходу, мали мету, як зазначають інтернет-видання, законодавчо захистити… російську мову. Головним подразником для цього зібрання став ухвалений Верховною Радою закон, що набув чинності 8 листопада і зобов’язує радіостанції виділяти частину ефірного часу для пісень українською мовою. Тобто, йдеться про те, щоб протягом доби прозвучали не менше 35 відсотків україномовних пісень.
Учасники зібрання у «Гудзоні» побачили в цьому порушення Конституції України і прав російськомовних українців. «Дискримінація призводить до роз’єднаності, яка шкодить нашій країні. Якщо ми це не зламаємо, то тенденція дуже сумна», — пояснив депутат Запорізької обласної ради Андрій Кушніренко.
У підсумку присутні проголосували за законопроект «Про забезпечення держпідтримки заходівіз розвитку, популяризації і захисту російської мови в Україні».
Чому ж таке важливе питання вирішували подалі від міста, пояснюється дуже просто. Організатори у такий спосіб вирішили максимально убезпечити себе від небажаних свідків. Проте такі виявилися і серед безпосередніх учасників засекреченої конференції.
«Стався цей фарс ось яким чином: колеги з громадського сектору запросили мене взяти участь у цій конференції. Вперше почула про це у четвер ввечері, а потім зрозуміла: людей збирали дуже швидко і так, щоб ніхто «зайвий» про цей захід не дізнався, — розповіла Галина Кісенко, одна з таких незаангажованих свідків. За її словами, на конференції не видавали жодних матеріалів, не реєстрували учасників, навіть прізвища організаторів не озвучували.
Найбільш упізнаваними в президії конференції виявилися член правління Фонду підтримки російської культури в Україні Володимир Алексєєв, помічниця колишнього нардепа-регіонала, відомого українофоба Колесніченка юрист Яна Салміна, радник керівника політичної партії «Соціалісти» Ігор Піляєв.
«Русскоговорящая чєлюсть і лєнь»
«Далі було кіно: два депутати, один недоюрист, дядечко з претензією на науковість і модератор — всі одноголосно наспівували, що головна європейська цінність — мультилінгвальність (ага, більше ж ані цінностей, ані проблем у Старенької Європи немає) і захист російської мови — то ж гарантія шенгену... Я навіть не буду всю маячню про одностатеві шлюби і поцілунки лесбіянок у садочку переказувати — то «нєпєрєдаваємая ігра слов», я так не зможу відтворити», — обурювалася громадська активістка.
«До нас завітав «русскій мір» з усіма його апологетами, тими, хто декілька років бореться з українською нацією. Напередодні заходу організатори заявили, що обговорюватимуть питання захисту мов нацменшин. Мене попередили майданівці, що така конференція «Європейська хартія регіональних мов. Захист і розвиток регіональних мов в Україні» вже проводилася в інших містах України. Насправді ж під такою благою назвою приховували шабаш проросійських найманців», — наголосив на прес-конференції з цього приводу голова громадської організації «Майдан Січеслав-Дніпро» Віктор Романенко.
Пан Віктор зрештою на цьому зібранні не витримав і на знак протесту вилив на голову надміру запального Володимира Алексєєва пляшку води. У відповідь захисник російської мови кинувся через стіл із кулаками, але впав і розбив голову.
«Головне питання до організаторів у мене було «Чому цей захід назвали Міжрегіональна конференція «Реалізація європейських цінностей в українському правовому полі»? Чому не сказали, що нас запрошують на збіговисько тих, кому «русскоговорящая чєлюсть і лєнь» заважають вивчити державну мову? Я ще багато чого говорила. І дуже рада, що всі, кого організатори привезли на цей захід і підло використали, одноголосно мене підтримували. Питання в іншому: скільки таких таємних заходів організовується? Хто їх оплачує? Кого ще використали всліпу для легалізації через начебто публічне обговорення цих «законодавчих ініціатив»? І для чого ці заходи? Що ними намагаються проштовхнути? Знову розколюють Україну...» — слушно зауважує Галина Кісенко.
