Для головного тренера нашої жіночої біатлонної збірної, словенця Уроша Велепця другий етап Кубка світу-2016/2017 був домашнім. Без сумніву, знаному наставнику неабияк хотілося, аби в рідних стінах, у Поклюці, його вихованки показали високий результат. У минулому сезоні, котрий Велепець присвятив експериментам та знайомству з українською командою, наші біатлоністки виглядали не надто переконливо. Словенець не став виправдовуватися: «могли й краще».
Форсувати події на старті нового сезону керівники вітчизняного біатлону тренерів-легіонерів (нагадаємо, що наприкінці минулого сезону «синьо-жовту» команду чоловіків очолив словак Юрай Санітра) також не змушували, заявивши, що головний старт — лютневий чемпіонат світу. Власне в особистих стартах так і було — ніхто з української збірної, ані жіночої, ані чоловічої, високих показників не демонстрував. До минулої неділі, коли в Поклюці відбулися «класичні» естафетні гонки, жодному з наших біатлоністів навіть близько не вдалося наблизитися до «призів». В Остерсунді, де розпочався біатлонний сезон, найвищою точкою, куди піднялися українські «стріляючі лижники», була дев’ята позиція. Натомість у Словенії, після двох змагальних днів, упродовж яких найсильніші біатлоністи планети бігли спринт та гонку переслідування, найкраще з наших відпрацювала Юлія Джима, посівши в «персьюті» 11-ту сходинку.
Утім уявлення про силу та можливості наших біатлоністів змінили естафетні перегони, де обидва українські квартети показали високий результат. Підопічні Санітри, відверто кажучи, взагалі здивували, адже напевно ніхто на початку сезону не очікував їх побачити на четвертому місці в естафеті. Наші ж дівчата в командній гонці у Поклюці продемонстрували те, чого від них після здобуття олімпійського «золота» в Сочі-2014 очікують постійно, — виграли бронзову медаль, яка стала першим у новому сезоні призовим надбанням українського біатлону у Кубку світу. Адже на етапі IBU, що майже паралельно з гонками другого етапу КС проходив у італійському Ріднау, одразу два «золота» виграла Анастасія Меркушина, тріумфувавши у спринті та одиночному міксті (у парі з Артемом Тищенком).
Не обійшовся без Меркушиної і бронзовий фініш нашої жіночої четвірки в Кубку світу. Кадровий дефіцит, з яким нині зіштовхнулися у таборі жіночої збірної України, змусив Настю перервати свої гонки в Італії й пробігти за першу команду заключний етап естафетних перегонів. Як кажуть, каші молода дебютантка не зіпсувала. Можливо, ходом вона й не була ідеальною, проте на вогневому рубежі показала екстра-клас, не припустившись на двох рубежах жодного промаху. Завдяки відмінній роботі на стрільбищі Меркушина втрималася на третій позиції, яка їй дісталася «у спадок» від Олени Підгрушної.
Варто відзначити, що свій етап капітан української команди розпочала в статусі лідера гонки — на попередніх рубежах добре попрацювали Ірина Варвинець та Юлія Джима. Утім, перебуваючи після хвороби в неоптимальних кондиціях, Підгрушна була змушена пропустити поперед себе представниць Німеччини та Франції.
Примітно, що в Поклюці в лідерах естафети побувала й наша чоловіча четвірка (Прима, Семенов, Кильчицький, Підручний), проте тривало це зовсім недовго. Наразі, не маючи високої швидкості, конкурувати з найсильнішими збірними планети — Франції, Росії, Німеччини, — підопічні Санітри ще не можуть. Утім їхній стрімкий прогрес (за підсумками минулого сезону в естафетному заліку наші хлопці фінішували дев’ятими) дозволяє сподіватися на призові фініші української чоловічої збірної вже в найближчому майбутньому.
