Поділ «туристичний»: «гордiсть столицi»і лякає сміттям і облупленими пам’ятками

Поділ — це знахідка для тих, хто цінує історію, архітектуру нашого древнього Києва. Поділ — це місце, де з’явилися перша аптека, перший водопровід, перший вищий навчальний заклад.

 

Що вже й казати про численні древні пам’ятки, такі, як Фролівський монастир, Іллінська церква, церква Миколи Притиска, Набережно-Микільська церква, церква Різдва Христова, де прощалися з Тарасом Шевченком.

 

Відбудований після пожежі 1811 року головний корпус Києво-Могилянської академії є окрасою Контрактової площі — серця Подолу.

 

Приємно й затишно влітку посидіти біля пам’ятника Григорію Сковороді й послухати українську пісню у виконанні хлопців і дівчат! Усе навкруги тебе дихає давниною.

 

Численні пам’ятники, скульптури, музеї — все це приваблює величезну кількість туристів. Але дуже прикро стає на душі, коли поруч iз красою і величчю старовини гості нашої столиці вимушені спо­глядати те, до чого довела Поділ і весь Київ теперішня влада. Такої кількості сміття на вулицях міста ще не було!

 

А скільки покинутих старих будинків майже на кожному кроці! Комусь же вони належать? Чому ніхто не шукає їхнiх власників та не змушує реставрувати ці будинки? Адже поруч можна побачити і відреставровані, гарні.

 

А до яких пір кияни і гості столиці споглядатимуть цей жах і блюзнірство — так званий Будиночок Петра I? Поряд з прапором нашої держави — вивіска, яку було повішено російською владою на честь свого царя. Навіщо підтримувати цю неіснуючу міську легенду і щоразу згадувати ката наших предків? Адже Петро I у цьому будиночку ніколи не бував! 

 

Дивлячись на останній «шедевр» сучасної архітектури на Андріївському узвозі — Новий театр, хочеться сказати київській владі тільки одне слово: «Ганьба!»

 

Прикро на все це дивитися. Але ми не повинні мовчати. Саме на нашу байдужість і розраховує влада.