У місті Вишгород Київської області відбулася конференція, присвячена мовному питанню та популяризації української мови в регіоні. Організаторами проекту стали координатор духовно-просвітницького центру «Спадщина» Степанія Сідляр та депутат Вишгородської міської Ради Валерій Виговський.
Проект має на меті розвиток мовної політики у конкретному регіоні. «Я львів’янка, і коли приїхала сюди, то на вулиці, у транспорті, у магазинах чула переважно російську мову. Мені аж прикро стало. Стільки всього ми пережили, а й досі до людей важко приходить усвідомлення, що мова — це перше, що ми маємо розвивати і боронити. Недаремно Леся Українка писала, що нація повинна боронити свою мову більше, аніж територію. От територію боронимо, а про мову забуваємо», — розповідає у коментарі «УМ» Степанія Сідляр.
Створюючи проект «Мова — ДНК нації», організатори зіткнулися з багатьма проблемами. Щоб реалізувати усе заплановане, почали роботу зі створення курсів української мови, які вже рiк проходять щосуботи у міській бібліотеці. Відвідують заняття з мови лікарі, вчителі, підприємці і значна частина переселенців із Донбасу. «Курси безкоштовні. Щосуботи збирається близько 30 осіб, які прагнуть вивчити або ж вдосконалити українську. Це два заняття по 45 хвилин. А наприкінці навчання люди отримають сертифікат про те, що пройшли курси української мови», — розповідає меценат проекту пан Виговський.
Проект також передбачає відкриті лекції та екскурсії. В рамках ініціативи у Вишгороді виступав історик Володимир В’ятрович, який читав лекцію про створення ОУН-УПА. «Окрім цього, ми намагалися відзначати у великому колі всі державні свята. Щоб люди про них знали і пам’ятали. Ми розповідали історію цих свят, що вони означають і чим важливі для українців», — коментує пані Сідляр.
За словами організаторів проекту, мовні курси — безстрокові, і заходи, в рамках проекту, лише розширюватимуться. «Найближчим часом хочемо відновити роботу хат-читалень. Просвіта є, але це потрібно популяризувати, запрошувати митців, лекторів, мовознавців, щоб люди мали бажання ходити і вчити. Сподіваюсь, що за місяць нам вдасться це реалізувати. Хочу, щоб люди збиралися, спілкувалися і обговорювали теми, які сьогодні актуальні, щоб вони відчували підтримку один одного у мовних питаннях», — додає пані Степанія.
Також у рамках заходу відбувся «круглий стіл» «Буде мова — буде нація», у ході якого обговорювали, що вже вдалося досягти і що залишається зробити у перспективі. За словами пані Сідляр, у перспективі проекту «Мова — ДНК нації» є розміщення рекламних носіїв по місту і району державною мовою, проведення уроків історії України для дорослих та дітей, літературні та художні вікторини на міському рівні, присвячені мовній тематиці, популяризація книг про видатних українців, історію Вишгорода та створення тематичних вечорів (української пісні, до пам’ятних дат), розлога передплата української періодики, яку забезпечуватимуть спонсори та благодійнi фонди, розповсюдження україномовних періодичних видань у громадських місцях, лекції, семінари та «круглі столи», які порушуватимуть питання мови, а також культурно-пізнавальні поїздки та екскурсії.
«Ми маємо багато ідей, проектів, які потрібно реалізовувати. Головне, щоб була підтримка з боку суспільства та зацікавлення», — підсумовує пані Степанія.
Під час конференції з доповідями та пропозиціями виступили: учений секретар правління Товариства «Знання» України Василь Василашко, перший проректор Університету сучасних знань Сергій Масьондз, професор, завідувач кафедри Київського міжнародного університету Іван Ющук, письменник Василь Неволов, завідуюча редакцією часопису «Слово Просвіти», письменниця Надія Кир’ян.
