Ньюсмейкером минулого тижня був (і поки залишається) нардеп-утікач Олександр Онищенко, котрий несподівано «вистрелив» цілою низкою зізнань. По-перше, з’ясувалося, що Онищенко буцімто ретельно фіксував свої бесіди з Президентом Порошенком, і що в монологах «гаранта» не бракує «зради». По-друге, всі валізи з компроматом новоявлений «майор Мельниченко» передав держслужбам США (знову-таки, з його слів). По-третє, частково викриття Онищенка опинилися у статті британської газети The Independent, яка належить російському бізнесмену Олександру Лебедєву. Чи обміліє струмок сенсацій — покаже час. Десь із тиждень тому розкрити підлу суть теперішньої влади обіцяв також і Віктор Янукович. Якщо Ростов і Лондон (де перебувають Янукович та Онищенко) об’єднають зусилля, то сумно не буде. Інше питання, як сприйме черговий скандал соціум — візьметься за вила чи просто проігнорує — від колосальної втоми та тотального розчарування?
Один старий «диван» та чотири новi «кейси»
Як заявляє Онищенко, він записував свої розмови з Президентом України на ручний годинник із диктофоном. «Ви почуєте голос «гаранта», щоб усі ілюзії зникли про любов до держави і України, до народу. Я два роки щільно йшов iз ним і добре його знаю (…) Я розвію міфи про газову справу», — коментує свої записи Онищенко. (Його, нагадаймо, підозрюють в організації схеми з розкрадання коштів при видобутку і продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність iз ПАТ «Укргазвидобування», у результаті якої державі було завдано збитків на суму близько 3 млрд. грн.).
Фахівці з організації безпеки досить скептично ставляться до можливості пронести в кабінет людини, яка не бажає, аби її прослуховували, будь-який пристрій, що записує. Для тих, хто знайомий з роботою президентської секьюріті, слова Онищенка звучать так само наївно, як розповіді про диктофон під диваном Леоніда Кучми.
Тож автентичність записів буде окремою темою для дискусії, наразі ж усі продовжують чекати на їхній зміст. Але замість змісту маємо поки що лише анонс. Онищенко стверджує, що мав намір провести прес-конференцію з цього приводу, але обставини йому завадили. І тоді він передав записи до США.
«Так, передав. Американським спецслужбаПорошенкомм 29 листопада. Вони прилітали до мене в Європу», — сказав Онищенко «Українській правді» і показав виданню копію листа від кримінальної прокуратури США. «Хай вони тепер самі з розбираються. Тому що є й американські спецслужби, на жаль для Порошенка, а не російські», — додав Онищенко, котрий має дружні стосунки з новообраним президентом США Дональдом Трампом.
Інші джерела повідомляють, що, за даними «близького кола народного депутата, Онищенко має кілька кейсів записів. У першому — купівля голосів під необхідні рішення в залі парламенту. У другому — віджим потоків і часток на користь бізнесмена Порошенка і Ко. У третьому — розподіл тіньових дивідендів iз тією ж командою у сфері роботи з «Укргазвидобуванням». Є і четвертий кейс, записаний, щоправда, не new-Мельниченком, а людьми медіа-власника Віктора Зубрицького, і стосується він усього комплексу торгів людей Порошенка, приведених на переговори Олександром Онищенком, пов’язаних зі спробою купити (віджати) 112 канал», — засвідчує головна редакторка «ДТ» Юлія Мостова. (Вона ж, нагадаймо, — дружина опозиційного до Порошенка політика Анатолія Гриценка).
За словами Мостової, її джерела стверджують, що першими слухачами даних записів були аж ніяк не американські правоохоронці. Зазначається, що в день, коли Рада голосувала за позбавлення Онищенка депутатської недоторканності, сам він перебував у Москві. Як припускає Мостова, звернення депутата-втікача до спецслужб США могло бути як спробою зберегти можливість вільно переміщуватись по цивілізованому світу, так і операцією з прикриття.
Справа на 6 мільйонів
«Кейс» Онищенка, що стосується підкупу депутатів, було відкрито в присутності журналістів видання The Independent, котрі згодом опублікували статтю із довгою назвою «Сумки, повні банкнот, і змова з метою повалити Прем’єр-міністра: політик заявляє про масштабну корупцію в Україні». З цієї «скриньки Пандори» всі дізналися про те, що за своє депутатство Олександр Онищенко заплатив «високопоставленому парламентарію» 6 млн. доларів. (Як зазначає газета, вона не змогла перевірити заяви Онищенка і не називає цю персону або її посередників з юридичних причин).
На цьому, однак, корупційні пригоди Онищенка не завершилися. Він також заявив, що інший державний чиновник попросив його організувати і профінансувати наклепницьку кампанію проти колишнього Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. За його словами, кампанія коштувала приблизно 3 мільйони доларів на місяць, і тривала майже 10 місяців. На ці гроші Онищенко фінансував протести проти Яценюка, платив ультраправим націоналістам за антиурядові акції та підкуповував ЗМІ заради публікацій проти Яценюка. «Я вбив його за один рік», — хвалиться він, підкреслюючи, що рейтинг Яценюка впав із 30 до 1 відсотка.
За словами Онищенка, його пропагандистська машина знайшла практично кожного ворога, який коли-небудь був у Яценюка, і надала їм можливість атакувати його в засобах масової інформації. На питання The Independent про те, чи були звинувачення правдивими, нардеп відповів: «Я не знаю точно, що було правдою, а що — ні. Я ніколи не перевіряв. Для мене важливо було просто влаштувати скандал».
Коментуючи корупцію в Україні, Онищенко заявив британцям: «У нас була ця звичка протягом 20 років. Це завжди одна і та ж система. Вони (уряд) мають повноваження, у них є податкова адміністрація, у них є Генеральний прокурор. Якщо вони хочуть створити вам проблеми, вони це зроблять. Вони можуть знищити вас повністю. Необхідно знайти спосіб, щоб зберігати хороші відносини». Онищенко додав, що за часів режиму Януковича бізнесменам на кшталт нього доводилося віддавати Президенту половину прибутку після сплати податків. Він описує нинішній механізм хабарництва, як щось цілком звичайне, підкреслюється у статті The Independent.
Коментуючи весь цей скандал, політичний експерт Руслан Бортник зазначає, що «зараз Онищенко ще торгується. Якщо в результаті він оприлюднить записи з Порошенком і там буде склад злочину, це означатиме, що Президент створив організовану злочинну організацію, і питання до нього з’являться вже суто кримінального порядку. Причому, в тому числі, і на Заході. Ця ситуація ставить під питання всю систему управління в Україні».
Натомість його колега політолог Вадим Карасьов вважає, що записи скомпроментовано особою викривача: «Одна справа, коли записи веде майор служби охорони Президента, а інша справа, коли на годинник щось пише олігарх з неоднозначною репутацією. Я б не ставив знак «дорівнює» між цими ситуаціями. Від початку в суспільстві є презумпція недовіри до Онищенка. Тому шуму буде багато, але навряд чи цей шум призведе до якихось політичних змін. Принаймні не відразу», — каже Карасьов.
Тим часом офіційна Банкова поки що мовчить. Або оговтується від потрясіння, або вичікує на подальші ходи Онищенка. Або ж дійсно «торгується» з цим «чесним» політиком, що також, у принципі, не виключено.
