Асоціація тваринників України звернулася до вищого керівництва країни з вимогою розробити чітку стратегію подолання епізоотії африканської чуми свиней в Україні. Листи до центральних органів влади (Президента, Кабінету Міністрів, РНБО, Мінагропроду та Держпродспоживслужби)стали одним iз підсумків «круглого столу» «Спалахи АЧС: як зберегти українське тваринництво?», що відбувся наприкінці листопада.
Свинина під питанням
Як стверджують в асоціації, від того, зможе держава подолати АЧС чи ні, сьогодні залежить збереження та подальший розвиток тваринництва в Україні. У наступному році прогнозовані збитки можуть сягнути більш як 441 мільйона гривень.
Науковці повідомили, що станом на кінець листопада в Україні, починаючи з 2012 року, зафіксовано вже 135 спалахів АЧС. І майже вісім десятків iз них — цьогорічні. Фахівці зазначають, що цифри ці можна сміливо множити як мінімум утричі, бо часто спалахи хвороби приховують. Українська економіка, за найскромнішими підрахунками, вже зазнала понад 1,1 млрд. грн. прямих та непрямих збитків від епізоотії (епідемії). Ситуація критична. За прогнозами ФАО, якщо в Україні не буде вжито дієвих заходів, то вже у 2017 році кількість спалахів може сягнути 117, а це — сотні тисяч загиблих тварин, додаткові економічні збитки і втрата міжнародних ринків.
«Я повинен сказати чесно: сьогодні ситуація щодо розповсюдження АЧС в Україні— некерована, — зізнався Петро Достоєвський, засновник та багаторічний керівник української державної ветеринарної служби, професор, почесний академік НААН України. — Сьогодні це національна біда. Причини дві. По-перше, не працює Державна протиепізоотична комісія. По-друге, виявилася фактично знищеною державна ветеринарна служба, яка умисно чи ні, але деморалізована та не виконує профільних функцій. Наразі немає комплексного підходу до подолання АЧС, немає стратегії на рік, на два, на п’ять. Як результат — українське свинарство на межі виживання».
Топ-менеджери свинарських господарств акцентували на надважливості вирішення проблеми АЧС. Від ефективної діяльності в даному напрямі залежить збереження та подальший розвиток їх бізнесу й усієї сфери тваринництва. Адже АЧС уже стала причиною практично повного закриття експорту свинини та зменшення кількості робочих місць.
Звідки вірус?
Під час дискусії обговорювалась можливість впливу «зовнішнього фактору» на розповсюдження хвороби.
«В Україні перший випадок АЧС зареєстрований у 2012 році. Але ветеринарна служба успішно впоралася із захворюванням, і протягом 2013 року Україна була благополучною. Але вже приблизно в середині 2014 року АЧС виявили у Чернігівській області, і саме звідти починається епізоотичне розповсюдження АЧС. Є свідчення, що подальше поширення АЧС на Київщину пов’язане з інфікованими трупами диких кабанів, що пливли з Чернігівщини по Десні», — зазначає Микола Тібеж, начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії ГУ Держпродспоживслужби у Київській області.
За словами науковців, традиційний шлях розповсюдження АЧС через диких кабанів уже не є основним. Превалює людський фактор. Через те, що селяни приховують захворювання на своїх господарствах, не повідомляють про випадки, викидають загиблих тварин на смітник, узбіччя доріг тощо, АЧС стрімко розповсюджується країною.
Час проти тваринників
«Ігнорування важливості проблеми АЧС для українського тваринництва призвело до тих невтішних наслідків, які ми маємо на сьогодні. Треба діяти дуже швидко! Подолання АЧС вимагає злагоджених дій та зваженої стратегії боротьби. Ми пропонуємо чітку дорожню карту дій, яка об’єднає зусилля науки, держави, бізнесу та всіх зацікавлених сторін. Тільки спільними зусиллями ми можемо подолати АЧС і дати можливість розвиватися українському тваринництву», — каже Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України.
Звернення тваринників до очільників країни, яке оприлюднила прес-служба Асоціації, містять наступні вимоги:
— створити при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Робочу групу з розробки державної цільової комплексної Програми з боротьби та профілактики АЧС на 2017—2022 роки. До складу Робочої групи на паритетних началах включити представників державних відомств, бізнесу, громадських організацій, науковців, експертів галузі;
— невідкладно розробити, ухвалити та розпочати виконання державної цільової комплексної Програми з боротьби та профілактики АЧС на 2017—2022 роки;
— створити незалежний Національний науково-дослідний референтний центр iз вивчення АЧС, що займатиметься дослідженням хвороби та сприятиме оперативному подоланню смертельного для свиней вірусу;
— зняти мораторій для Держпродспоживслужби на проведення позапланових перевірок в частині біозахисту та профілактичних заходів із АЧС.
Асоціація тваринників висловлює сподівання, що думка представників галузі буде почута, а держава зверне належну увагу на проблему АЧС. Тим паче, що цього разу, окрім традиційного волання про допомогу, підприємці-тваринники готові делегувати своїх представників і взяти безпосередню участь у реалізації всіх комплексних заходів, запропонованих для запобігання катастрофи у свинарстві.
