На Дніпропетровщині у фермера відібрали фірму, закривши його в СІЗО

Про цю вражаючу історію «Україна молода» писала ще 6 жовтня 2015 року. Тоді дивом  залишився живим 36-річний фермер Руслан Бурденюк.

 

Адже полетів донизу не звідкись там, а з третього поверху будівлі Жовтневого райвідділу міліції міста Дніпро. Тоді все обійшлося переломом ноги у трьох місцях.

 

Як стверджує Бурденюк, це сталося внаслідок тортур з боку людей у погонах. Однак численні кримінальні провадження з цього приводу, зрештою, завершилися нічим у зв’язку з недоведеністю таких тверджень потерпілого.

 

Починалося все того ж дня, 30 липня 2013 року, з того, що озброєні до зубів «тітушки» захопили фермера просто на території його господарства в Солонянському районі, силоміць заштовхали до автомобіля і доставили не кудись там, а до… Жовтневого райвідділу міліції в обласному центрі, з будівлі якого він і «випав». 

 

Однак правоохоронці зайнялися зовсім не зухвалими молодчиками, а самим Бурденюком. Того ж дня його доставили до Жовтневого районного суду, де слідчий суддя Євген Башмаков постановив взяти непокірного під варту. 

 

Тільки пізніше з’ясується, що таке рішення приймав по суті й не суддя, а такий собі громадянин.

 

Адже Євгена Башмакова автоматизована система відбору суддів не визначала, що, згідно з вимогами КПК України, є неприпустимим. Більше того, судове засідання відбулося навіть без секретаря.

 

Це й взагалі обставина, яка не дозволяє суд назвати судом. 

 

Однак, незважаючи на таке нечуване віроломство, Бурденюк був звільнений судом з-під варти тільки 19 лютого 2016 року, але дотепер залишається під домашнім арештом, адже від обвинувачення в шахрайстві прокуратура не відмовляється. 

 

Однак «не помічає» шахрайства іншого. Коли після польоту з вікна райвідділу міліції Бурденюк у лікарні, що називається, балансував між життям і смертю, підприємства, де він був засновником чи співзасновником, хутко переписали на інших людей, підробивши все, що тільки можна. 

 

Коли ж фермер вийшов на довгоочікувану волю, здавалося б, усе почало повертатися на круги своя.  

 

Ще у 2015 році прокуратура Дніпропетровської області повідомила про вилучення печаток трьох агропідприємств, засновником або ж співзасновником у яких був Бурденюк.

 

А Дніпропетровський окружний адміністративний суд виніс постанову, якою відновив фермера в усіх правах стосовно ТОВ «Агрофірма «Агростеп».

 

Однак судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду на все подивилася під іншим кутом зору, своєю постановою фактично передавши 61 відсоток акцій ТОВ «Агрофірма «Агростеп» доволі відомому в області громадянину, брат якого ще нещодавно працював начальником відділу прокуратури області. 

 

Незважаючи на те, що тільки 11 листопада цього року Бабушкінський районний суд міста Дніпро постановив ухвалу, якою заборонив державним чи будь-яким іншим реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно цього ТОВ.   

 

Як «не звернули уваги» служителі Феміди і на те, що не деінде, а в слідчому відділі прокуратури Дніпропетровської області наявні матеріали про те, що підписи в реєстраційній картці від 12.10.2012 р. та на довіреності від 12.12.2012 року виконані не Бурденюком Р. В., а іншою особою від його імені.

 

Саме згідно з цими підробленими документами фермер немовби і продав вищезазначені 61% підприємства родичеві колишнього прокурора.

 

А надалі ТОВ «Агрофірма «Агростеп», директором якого була дружина Бурденюка, а де-юре власником — його приятель, було переписане на іншого власника з острова Тортуга, тобто в офшор.

 

Як зазначає Руслан Бурденюк, саме ТОВ «Агрофірма «Агростеп» залишалося єдиним підконтрольним йому сільгосппідприємством iз трьох, яке вижило після нечуваних рейдерських атак на нього із запроторенням на тривалий час за ґрати за участі правоохоронців і суддів.

 

І все це сталося на тлі того, що на Дніпропетровщині на офіційному рівні заявили про рішучу боротьбу з рейдерством, а створення Антирейдерського штабу благословила сесія обласної ради.