Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
"Чорна лихоманка": чому стрибають ціни на нафту і чого очікувати далі
30.11.2016
У країнах, де нафтова галузь приносить лише прибутки місцевим компаніям, до вартості бареля ставляться спокійно. Але там, де це питання життя і смерті цілих держав, коливання ціни перебуває під невсипним контролем великої кількості лобістів.
Нафтові ціни знову серйозно лихоманить. Наприкінці минулого тижня та початку нинішнього вартість бареля знову почала різко знижуватися.
Експерти розійшлися у висновках: розпочався обвал, про можливість якого довго говорили, чи йдеться про чергове коливання ціни.
Втім на ситуацію у найбільших нафтовидобувних країнах ці процеси вже вплинули.
І знову донизу...
Січневі ф’ючерси еталонної марки Brent опустилися до показника 47,23 долара за барель. Легка нафта марки WTI коштує 46,05 долара.
Таке, навіть на перший погляд, несуттєве здешевлення одразу ж вплинуло на стан економік деяких держав, доходи яких прив’язані до видобутку вуглеводнів.
Так, у Росії одразу ж почав коливатися курс рубля — на 0,12 щодо долара та на 0,19 відносно євро.
Майже одразу ж американський інвестиційний банк «Морген Стенлі» вніс корективи у власні розрахунки зростання ВВП Російської Федерації у 2017 році — у бік зниження.
Як вважають інвестбанкіри, валовий внутрішній продукт РФ зросте не на 1,4, а на 1,2%.
Причому прогноз «Морген Стенлі» зроблений iз розрахунку на те, що у наступному році середня ціна нафти Urals — саме цю марку найбільше експортує Росія, і вона є дешевшою за Brent, — зросте до 50 доларів за барель.
Утім, на думку аналітиків, подібна ціна бареля у наступному році є досить малоймовірною. За найпесимістичнішим сценарієм для нафтовидобувних країн, барель Brent у 2017-му може коштувати близько 30 доларів. За оптимістичними — близько 45-46 доларів.
Тим часом експерти французького інвестиційного банку Natixis підрахували, яка ціна на сиру нафту може влаштувати кожну з головних видобувних країн. Так, Кувейту, щоби впоратися з бюджетним дефіцитом у 2017 році, буде достатньо, аби барель коштував 47,8 долара.
Для Об’єднаних Арабських Еміратів треба, аби ціна нафти була дещо вищою — 58,6 долара. Для Катару — 62,1 долара, для Росії — 69 доларів, а Саудівської Аравії — 79,7 долара.
Іран зможе збалансувати свій бюджет при 55,3 долара. Еквадору для бюджетної гармонії треба ціну 104,6 долара, Венесуелі — 117,5 долара. Лівію може задовольнити лише вартість бареля на рівні 216,5 долара.
«А давайте все-таки об’єднаємося!»
Тим часом ОПЕК демонструє хорошу міну при поганій грі — і висловлює публічну впевненість, що вже за тиждень-другий її країни-члени зуміють досягти консенсусу щодо зниження видобутку.
Наразі без особливого успіху. Зустріч представників ОПЕК із країнами, що не входять до картелю, була запланована на понеділок, але не відбулася — через відмову брати участь у ній Саудівської Аравії.
Чергова спроба домовитися буде сьогодні — у Відні зустрічаються члени ОПЕК і намагатимуться знизити видобуток до 32,5-33 мільйонів барелів за добу.
Аналітики ринку ставляться до цієї спроби вельми скептично — хоча би тому, що понеділкову зустріч скасували через внутрішні протиріччя самих членів ОПЕК.
Такої ж думки міністр енергетики Саудівської Аравії Халед аль-Фалех.
За його словами, ринок сам знайде баланс у 2017 році, навіть якщо нафтовидобувні країни не втручатимуться у його роботу. А отже, збереження видобутку на існуючому рівні може бути виправданим.
«Ми стали свідками найгіршого циклу низьких цін за останні 60 років. Цей період продовжується, і ми, можливо, перебуваємо на його фінальному етапі», — оптимістично заявив генеральний секретар Організації країн-експортерів нафти Мухаммед Баркіндо.
Хоча, на думку регіонального директора компанії еТоrо в Росії Павла Саласа, розкол в ОПЕК не подолано і кожна з країн намагається перетягувати ковдру на себе.
Озираючись на Трампа
Якщо країнам-членам ОПЕК не вдасться домовитися до кінця нинішнього тижня, то нафтові ціни можуть суттєво обвалитися. Навіть до 30 доларів за барель.
Таку думку висловили експерти MarketWatch.
«Насправді це фабрика чуток, яка рухатиме ринок у наступні 48 годин. Шанси на угоду, як і раніше, 50%», — каже сировинний аналітик Saxo Bank Оле Хансен. На його думку, без домовленостей у Відні ціни впадуть до 40 доларів за барель.
На думку аналітика OM Financial Стюарта Айва, відсутність консенсусу може опустити ціну бареля до менш ніж 30 доларів.
«Ставки дуже високі, і незвично високий рівень дипломатичної активності говорить про те, що про гарантії угоди поки говорити не доводиться», — стверджує він, додаючи, що у випадку успіху ціни можуть зрости упродовж кількох днів на 5 доларів.
Такої ж думки аналітики «Морген Стенлі», наголошуючи, що подібний сценарій особливо вірогідний, якщо сукупний рівень видобутку буде скорочено до 32,5 мільйона барелів за добу.
Утім на сировинному ринку відтепер діє ще один потужний чинник — Дональд Трамп. І від його дій суттєво залежить вартість бареля сирої нафти. Принаймні так вважає головний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку Сергій Гурієв.
Як відомо, Трамп перед своїм обранням президентом США пообіцяв скасувати всі обмеження з видобутку та продажу нафти — задля стимулювання ділової активності в Америці і зростання кількості робочих місць.
«Якщо ці плани реалізуються, ціни на нафту знизяться. Якщо нічого не зміниться, нафта залишиться приблизно на тому ж рівні, що й зараз, — сказав Гурієв. — Утім наш основний сценарій — ціни на нафту залишаться на рівні приблизно 50 доларів за барель. Існують сценарії, де ціни на нафту зростуть — це сценарії, пов’язані в тому числі з домовленостями між членами ОПЕК і Росією».
Але навіть у такому випадку, за його словами, вартість бареля не може бути вищою за 60-65 доларів.
«Це консенсус міжнародних фінансових організацій. Пов’язано це з тим, що у Сполучених Штатах існує можливість різкого розширення виробництва сланцевими компаніями», — сказав Гурієв.
