Здобувши на Олімпіаді в Сочі-2014 «золото» в жіночій естафеті, український біатлон дістався якщо не свого максимуму, то наблизився дуже близько до нього. Як часто буває в таких випадках, після великого тріумфу настає спад.
І два сезони, що пройшли після сочинських Ігор, наші дівчата, можна сказати, переводили подих.
Утім довго почивати на лаврах у спорті все ж не можна. Опуститися з небес на землю допомагає наближення наступної за розкладом Олімпіади, котра в 2018 році пройде в південнокорейському Пхенчхані.
А ще робочий процес уважно контролюють вимогливі, хоча й терплячi, вболівальники.
Напевно, одним iз таких фанатів вітчизняного біатлону є президент профільної федерації Володимир Бринзак, який в очікуванні нових звершень намагається просто виконувати свою організаційну роботу.
«Пхенчхан помилок не пробачить», — заявив керманич ФБУ напередодні старту біатлонного сезону 2016/2017 років, наступним після якого буде вже сезон олімпійський.
По суті, часу для експериментів в українських біатлоністів та їхніх наставників уже не залишилося.
Володимир Бринзак так і каже: «Хочу бачити загальний прогрес». Традиційним місцем здачі «випускних іспитів» для вітчизняної збірної буде черговий чемпіонат світу, котрий відбудеться на початку лютого в австрійському Хохфільцені.
А Кубок світу-2016/2017, перший етап якого нині триває в шведському Остерсунді, наші стріляючі лижники можуть розглядати як офіційну «пристрілку та розкатку» перед вирішальним стартом.
Дві перші гонки КС українським біатлоністам позитиву майже не принесли. У змішаній естафеті — Анастасія Меркушина, Юлія Джима, Артем Прима, Дмитро Підручний — фінішували десятими.
Ірина Варвинець та Олександр Жирний, змагаючись у спринтерському «міксті», показали дев’ятий результат.
Насправді обидві ці дисципліни важко назвати профільними для українських біатлоністів. Традиційно сильними для них є жіноча естафета та індивідуальні спринтерські гонки.
Водночас перегони, де кожен «сам за себе», в Остерсунді призначені на середу та четвер — тоді, певно, й можна буде зробити першу оцінку готовності жіночої та чоловічої збірних України.
Відзначимо, що обидві команди до нового сезону працювали під керівництвом іноземних наставників: жінки — зі словенцем Урошом Велепецом, чоловіки — під орудою словака Юрая Санітри.
Останній, до слова, проводить в Україні свій перший сезон, утім, як уже відзначалося, часу на розкачку в нього практично немає.
Однак розпочинати «з нуля» Санітрі — колишньому наставнику дворазової олімпійської чемпіонки Анастасії Кузьміної — все ж не доведеться.
У його розпорядженні є і досвідчений Сергій Семенов, який, нагадаємо, на минулому ЧС виграв «бронзу», й талановитий Дмитро Підручний, який, щоправда, ніяк не може розкрити весь свій потенціал.
Водночас Велепець змушений по-новому налаштовувати жіночий квартет, від якого, за традицією, вболівальники чекають найбільших досягнень.
«У команді відбувається зміна поколінь. І це зовсім інший колектив, ніж той, який був навіть рік тому. Немає Валі Семеренко, Абрамової, Бурдиги. Замість них прийшли молоді спортсменки, котрі повинні отримати свій шанс», — заявив словенський наставник.
Варто відзначити, що повністю з біатлоном сестри Семеренко не зав’язали, і, як свідчить Володимир Бринзак, і Валя, й Віта планують своє повернення у великий спорт.
Щодо Абрамової, котра в минулому році допомагала жіночій естафеті, то нещодавно вона отримала від Міжнародного союзу біатлоністів річну дискваліфікацію за те, що в її організмі знайшли сумнозвісний мельдоній.
«Вона стала жертвою обставин», — констатував президент ФБУ. Ну а головними учасницями жіночого естафетного квартету на старті нинішнього сезону мають стати Меркушина, Варвинець, Джима та Підгрушна, котра, до речі, через застуду не змогла позмагатися в перших естафетних гонках Кубка світу.
