Її винайшли майже сто п’ятдесят років тому в США. І жувальної гумки в цій країні — понад сто видів. Згідно з дослідженнями, середньостатистичний американець за рік зжовує понад триста пластинок жувальної гумки. А в цілому американці витрачають на неї майже два мільярди доларів. Після Другої світової війни «жуйка» завоювала весь світ.
Реклама завжди наголошує на корисних властивостях гумки: і зубну емаль вона нібито зміцнює, і появі зубного каменю запобігає, і запах із рота усуває, навіть кислотно-лужний баланс відновлює. На жаль, у багатьох випадках виробники видають бажане за дійсне.
Якщо одним із компонентів жувальної гумки є цукор або глюкоза, то в роті — навпаки — у величезній кількості розмножуються бактерії. Смакові добавки, що входять до цієї «страви», і продукти їх метаболізму, м’яко кажучи, не корисні для здоров’я. А складові (консерванти) на букву «Е» можуть стати причиною стоматологічних та інших захворювань, наголошують лікарі. Дітям до трьох, а краще — до семи років гумку категорично не можна давати.
Дехто вважає доцільним «чистити» зуби жуйкою у проміжках між прийомами їжі. Однак стоматологи застерігають: гумка розхитує пломби і може спровокувати гастрит.
Якщо ви жуєте цю «смакоту» три хвилини, вона допомагає виділятися шлунковому соку, сприяючи травленню й очищаючи порожнину рота від харчових залишків.
Якщо більше — можете спровокувати гастрит та інші неприємності із травною системою. Коли ми жуємо, організм вважає, що їмо, і починає виділяти речовини, які розкладають їжу.
Якщо організм здоровий, це не страшно, а якщо в людини виразка або гастрит, то гумка дуже шкідлива. Не потрібно також жувати і курити, бо тоді тютюнові канцерогени потрапляють у шлунок із слиною.