На гаванському майдані Революції в неділю вивісили величезну світлину Фіделя Кастро.
На цій історичній площі відбудуться масові заходи з вшанування пам’яті провідника кубинської революції, повідомляє «Євроньюс». Головні заходи відбудуться у вівторок.
Очікується прибуття до Гавани десятків світових лідерів та іноземних гостей. Тіло Кастро було кремовано, за його заповітом, ще минулої суботи. Власне похорон відбудеться 4 грудня. Уряд Куби від суботи оголосив дев’ятиденну жалобу.
Також оголошено, що люди зможуть розписатися у книзі співчуттів, яка лежатиме біля пам’ятника Хосе Марті на майдані Революції. Цей майдан посідав важливу роль у житті Фіделя Кастро. Саме тут він виголосив багато зі своїх знаменитих марафонських промов.
Політичний довгожитель
Фідель Кастро був одним iз державних лідерів, чиє правління тривало найдовше. Кубинський диктатор упокоївся минулої п’ятниці в Гавані на 91-му році життя. Про його смерть повідомив по телебаченню його брат — президент Куби Рауль Кастро. Фідель Кастро був одним iз лідерів держав світу, чиє правління тривало найдовше.
Фідель Кастро Рум народився 13 серпня 1926 року. Цей кубинський юрист і захисник бідних за спробу невдалого державного перевороту проти кубинського диктатора Фульхенсіо Батісти 1953 року був засуджений до 15 років ув’язнення, але менш ніж через два роки вийшов за амністією та емігрував до Мексики.
1956 року разом iз Че Геварою й групою однодумців висадився на Кубі та організував партизанську війну. Через три роки після перемоги «революції» очолив уряд і став фактичним одноосібним очільником Куби.
Він залишався таким до 2008 року, коли з огляду на стан здоров’я змушений був передати владу молодшому брату Раулю. За десятиліття правління Кастро на його життя було вчинено більше шести тисяч замахів, але він завжди виходив iз них живим.
Фідель вороже ставився до США та Заходу. Куба спілкувалася iз Західним світом iз допомогою посередництва швейцарських дипломатів. Кастро націоналiзував майно кубинців, провів сільськогосподарську реформу, а в ідеях революції часто звертався до марксизму. Захід звинувачував Фіделя у диктаторстві, придушенні свободи слова та свободи ЗМІ.
Історія оцінить
Для одних Фідель Кастро був великим героєм визвольного руху, для інших — диктатором і тираном, який перетворив колись квітучу країну на руїни. Кубинська еміграція у США на звістку про смерть Кастро влаштувала гучні гуляння, як після звільнення від страшної чуми.
Президент США Барак Обама утримався від критики кубинського диктатора, зазначивши лише, що Фіделя Кастро оцінить історія, яка «відзначить велетенський вплив цієї особливої постаті на людей i світ».
«У хвилину відходу Фіделя Кастро ми простягаємо приязну руку кубинцям. Ми знаємо, що ця хвиля заполонила кубинців — і на Кубі, і у США — потужними емоціями», — написав Обама, наголошуючи, що Кастро багатьма способами змінював хід життя окремих людей, сімей та кубинського народу.
Натомість новообраний президент США Дональд Трамп слів не добирав, зазначивши, що «спадщина Кастро — це розстріли людей, злодійство, непосильні страждання, злидні та заперечення основних прав людини». За словами Дональда Трампа, відійшов «жорстокий диктатор, який майже шість десятиліть гнобив свій народ».
Чимало республіканців, — наприклад, сенатори кубинського походження Марко Рубіо чи Тед Круз, — критикували Обаму за припинення політики ізолювання Куби, що тривала понад 50 років, і за початок два роки тому політики нормалізації стосунків iз цією державою.
Кубино-американський конгресмен Ілеана Рос-Лейтінен у «Твіттері» назвала Кастро «тираном» та висловила сподівання, що після його смерті на Кубі розпочнеться нова епоха. Член Палати представників США кубинського походження Карлос Курбело написав, що «смерть диктатора символізує кінець довгого та жахливого розділу в історії Куби».
Свої заяви у переважно позитивному тоні опублікували голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та керівник євросоюзної дипломатії Федеріка Моґеріні. Юнкер написав, що, мовляв, Фідель Кастро був історичною постатю і що світ утратив людину, яку багато хто вважав героєм, яка змінила долю свого краю і чиї впливи виходили далеко за його межі.
«Фідель Кастро залишатиметься однією з революційних постатей XX століття», — вважає голова Європейської комісії, сподіваючись, що історія все розставить на свої місця. Федеріка Моґеріні, як і Жан-Клод Юнкер, теж не згадала про порушення прав людини, жорстокі переслідування та вбивства тих, хто не підтримував кубинського диктатора.
Зате зробила це єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальстром, даючи коротку замітку в одній із соцмереж: «Фідель Кастро був диктатором, який упродовж 50 років гнобив свій народ. Дивно стає, коли з нинішніх повідомлень дізнаюся про висловлювання йому пошани», — написала єврокомісар.
Смуток у таборі лівих союзників
Свої співчуття Кубі вже висловили колишній президент СРСР Михайло Горбачов, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та білоруський президент Олександр Лукашенко. «Діяч часів «холодної війни», він відповідав тій епосі, яка закінчилася з падінням Радянського Союзу. Вiн став для кубинців уособленням відмови від зовнішнього домінування», — йдеться в комюніке французького президента-соціаліста Олланда. А китайський лідер Сі Цзіньпін не приховує, що китайський народ «втратив близького товариша і щирого друга».
Президент Російської Федерації Владімір Путін написав у своїй телеграмі, що Фідель Кастро був щирим і надійним приятелем Росії. «Кастро повів свій заблокований на міжнародній арені край стежиною до самостійності та до незалежного розвитку».
Президент Білорусі Олександр Лукашенко у листі до нинішнього кубинського керівника Рауля Кастро називає Фіделя Кастро «дорогим другом» та «великою особистістю». Білоруський президент зізнається, що його охопив «неймовірно глибокий жаль», коли він дізнався про смерть «друга», який був «політичним діячем всесвітнього масштабу».
Як стверджує президент Білорусі, «дорогий приятель Фідель до останніх днів свого життя продовжував працювати на благо громадян Куби та братніх їй народів». Крім цього, президент Білорусі цінував «мудрі думки та поради» Фіделя Кастро. «Ми втратили не лише братню й дорогу людину — ми втратили мислителя, якого наразі нікому заступити», — написав президент Білорусі.
Фідель Кастро у багатьох латиноамериканських країнах був дуже популярним і мав у тамтешніх суспільствах чимало шанувальників, тому латиноамериканські лідери першими поспішили висловити свої співчуття з приводу смерті Фіделя Кастро.
До Гавани зателофонував Ніколас Мадуро, президент Венесуели — найсерйозніший союзник Куби. Ніколас Мадуро, розмовляючи з Раулем Кастро, сказав, що смерть його брата — «це удар в усіх революціонерів світу». Хвиля компліментів і схвальних слів про досягнення Фіделя Кастро полинула також з Болівії, Колумбії та Еквадору.
Президент Болівії Ево Моралес як перший з-поміж керівників держав підтвердив теж свою участь у похороні кубинського диктатора. Президент Чилі Мішель Бачелет назвала Фіделя Кастро «лідером боротьби за гідність та за соціальну справедливість на Кубі та в Латинській Америці».
Більш стриманим був коментар з Аргентини. «Разом iз відходом Кастро закінчується розділ латиноамериканської історії», — написала міністр закордонних справ Сюзана Малкорра.
Прем’єр-міністр Канади надіслав найтепліші співчуття з усіх лідерів Заходу. Джастін Трюдо назвав кубинського диктатора «незвичайним лідером, який понад півстоліття служив своєму народові». І цим наразився на неймовірну критику. Мовляв, слова Джастіна Трюдо, якими він вихваляє Фіделя Кастро, можна порівняти з похвалою Сталіна за те, що він привів до пожвавлення туристичного руху в Сибіру.
«Це серйозна заява чи пародія?» — запитує сенатор iз Флориди Марко Рубіо, чиїм батькам довелося покинути Кубу в 50-ті роки минулого століття. Рубіо назвав позицію канадського прем’єра «неприпустимою та жалюгідною».
Техаський сенатор Тед Круз, чий батько походить iз Куби, вважає, що похвальні слова про диктатора Фіделя Кастро компрометують їхнього автора Джастіна Трюдо.
«Чому молоді соціалісти ідеалізують тиранів?» — питає сенатор. Круз, крім цього, сумнівається в тому, що смерть Фіделя Кастро принесе демократичні зміни на Кубу. «Це і є справжня спадщина Фіделя Кастро — він інституціоналізував свою диктатуру в такий спосіб, що вона пережила його самого».
