З початку опалювального сезону Україна вже використала зi своїх підземних сховищ майже 1 мільярд кубометрів газу. Сьогодні у нашому стратегічному резерві знаходиться близько 13,7 млрд. кубів «блакитного пального».
За даними «Укртрансгазу», впродовж 23-25 чисел листопада, незважаючи, що погода у цей час була не холодною, зi сховищ піднімали максимальну кількість газу — близько 50-55 мільйонів кубів за добу.
А якщо додати до цього той факт, що Україна цьогоріч закачала до сховищ мінімальну, на думку експертів газового ринку, кількість газу, то питання, чи вистачить нам його до кінця опалювального сезону, знову набуває гостроти.
Особливо на тлі російської істерики з цього приводу та, цілком можливо, підготовки до чергової «газової війни».
Рік без Росії
Сьогодні Україна закуповує газ із трьох джерел: у Словаччині, Угорщині та Польщі. Найбільшим продавцем цього пального для нас залишається Словаччина. Із 52,5 мільйона кубів газу, які ми закуповуємо щодня, 42,5 мільйона надходять саме з цієї країни. Ще 5,5 продає Угорщина і 4,5 мільйона — Польща.
Таке співвідношення зберігається вже рівно рік, відколи наша держава перестала закуповувати російське паливо. Цілковите припинення російського експорту сталося 25 листопада 2015 року, коли замість поставок зi сходу Україна перейшла на так званий реверс із країн Європи. За цей час Київ придбав за реверсною схему 10,7 млрд. кубометрів газу.
«Це подія знакова для всієї України, оскільки ще три роки тому газ був головним символом політичної та економічної залежності нашої держави від північного сусіда. Ця залежність реалізовувалася за рахунок обсягів поставок та ціни, яка змушувала Україну до політичних та економічних уступок», — відгукнулася на ювілейну подію прес-служба «Нафтогазу».
За даними НАК, перехід від одного постачальника до кількох суттєво змінив ситуацію на ринку. Так, частка приватних імпортерів газу зросла від 1% у 2014 року до 26% за 10 місяців 2016 році. Частка приватних постачальників для комерційних споживачів зросла у 2015 році до 78% і продовжує зростати до останнього часу.
Суттєво поліпшився фінансовий стан самого «Нафтогазу». Якщо у 2014 році дефіцит «Нафтогазу» становив 6,2% ВВП, то цьогоріч компанія стала прибутковою і не потребує фінансових вливань із державного бюджету. За підсумками 2016 року, «Нафтогаз» планує заплатити 60 мільярдів гривень податку, що становитиме близько 10% від усіх надходжень до державного бюджету країни.
Вартість європейського газу для України постійно знижується. За останній рік ціна впала на 37 доларів — до 187 доларів за тисячу кубометрів, які ми платимо за «блакитне паливо» в третьому кварталі нинішнього року.
«Або купуватимете у нас, або!..»
Судячи з усього, приблизно так і виглядатиме український паливний імпорт у найближчому майбутньому. Із невеликими нюансами. Скажімо, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував своєму угорському колезі Віктору Орбану збільшити обсяги закупівлі у цій державі.
Найбільша інтрига — чи відновить Київ закупівлю російського газу. Українські чиновники демонструють рішучість не допустити цього. «Ще два роки тому всі експерти стверджували, що зробити таке неможливо», — прокоментував очільник «Нафтогазу» Андрій Коболєв наш болючий, але необхідний двосторонній розрив. Тим паче що дався цей розрив Україні непросто.
Російський «Газпром», за словами комерційного директора «Нафтогазу» Юрія Вітренка, активно перешкоджав нам відмовитися від його послуг і перейти на закупівлі європейського палива. Причому російська монопольна структура витратила на ці інтриги близько 5 мільярдів доларів.
«Ми вдячні тим компаніям, які не злякалися зіпсувати відносини з «Газпромом» і почали продавати нам газ. Причому продавати за ринковими цінами, без жодних «націнок за ризик». У більшості місяців ці ринкові ціни на газ iз Європи були нижчими, ніж за контрактом iз «Газпромом». Я неодноразово наводив дані щодо того, скільки ми заощадили на покупці газу в Європі», — написав Вітренко.
Російський президент Володимир Путін, схоже, останнім часом намагається змінити невигідну для себе ситуацію. Втративши ринок збуту в Україні, «Газпром» отримав величезні фінансові збитки. Тож російський президент як один iз головних бенефіціарів «Газпрому», треба думати, діятиме з Києвом шляхом пряника і батога.
«Пряником» слугуватиме пропозиція Москви суттєво зменшити вартість газу для України та запропонувати від 1,5 до 4 мільярдів кубометрів цього палива. «Батогом» — чергова порція звинувачень нашої держави в тому, що Україна «краде» газ, який Росія транспортує нашою територією споживачам у Європі.
Підготовка до «газової атаки»
До тиску на Київ «Газпром» вирішив залучити Європу. Так, міністр енергетики РФ Олександр Новак, зустрівшись у Москві з віце-президентом Єврокомісії Марошем Шевчовичем, багато і детально розповідав про спеціальні ціни для нашої держави, вигоди для України від них, а також — про величезні втрати, яких зазнає Україна, відмовляючись співпрацювати в паливній сфері з колись «стратегічним партнером».
Сьогоднішня ціна російського газу для України, за словами Новака, є навіть нижчою, ніж спотові ціни в Європі. Остаточної крапки в цій розмові поставлено не було, натомість, сторони домовилися продовжити розпочатий діалог уже в тристоронньому форматі — за участю України. Прогнозується, що така зустріч може відбутися вже у грудні.
Чергова підготовлена у Москві акція «Україна знову краде наш рідний газ!», не виключено, може стартувати, як тільки почнуться морози. Росія до такого перебігу подій уже готова. Так, ще на початку листопада міністр Новак заявив: існують суттєві ризики для транзиту російського газу до Європи. «Тому що в них недостатні запаси газу, а температура очікується нижчою за середньорічну», — сказав він.
При цьому російський міністр ще раз повторив тезу, яку ще влітку оприлюднив очільник «Газпрому» Олексій Міллер: Києву треба було би закачати до підземних сховищ ще 2-2,5 мільярда кубів газу. І, мовляв, діючий контракт між «Нафтогазом» та «Газпромом» дозволяє це зробити.
Через тиждень у гру включився особисто Володимир Путін, який зателефонував до німецького канцлера Ангели Меркель і повідомив їй останні дані російських синоптиків. За ними, зима 2016-2017 буде дуже суворою! А отже, як вважає Путін, зростають ризики несанкціонованого відбору українською стороною російського газу, що його транспортують нашою ГТС. Натомість особисто він гарантує, що Київ завжди зможе придбати російський газ за 180 доларів за тисячу кубів.
Тобто, йдеться про відтворення сценарію кількох газових війн між нашими країнами: Росія зменшує подачу газу і звинувачує Київ у несанкціонованому відборі. Середньостатистичному європейцеві, який у цей час мерзне у себе в Парижі чи Брюсселі, за задумом Путіна, україно-російські протиріччя стають зовсім нецікавими, і він починає тиснути на Україну, аби добитися бажаної для Москви мети — зробити нас ще більш залежними від поставок російського палива, а в ідеалі — продати «Газпрому» вітчизняну ГТС, яка завжди була чи не найголовнішим українським аргументом у двосторонніх газових суперечках.
«Нафтогаз» уже прореагував на «артилерійську підготовку» «Газпрому»: заявивши, що саме російська компанія не виконує умови контракту, знижуючи тиск у газогоні. Як повідомив прес-секретар «Укртрансгазу» Максим Білявський, тиск на газовимірювальній станції у Суджі становить 57,7 атмосфер замість норми у 60. «Незважаючи на це, ми повністю виконуємо свої зобов’язання: в Україну ввійшло 277 млн. кубометрів, і вийшло в Європу також 277 мільйонів кубів», — повідомив Білявський.
Інший аргумент проти російського лома — також традиційний. Київ може різко підняти тариф за транспортування російського газу нашою територією. Така норма є однією з вимог до «Газпрому», яку розглядає Стокгольмський арбітраж — адаптація угоди з транзиту до європейських норм. Якщо судді пристануть на цю пропозицію, то Київ зароблятиме на транзиті додатково 4 мільярди доларів у рік.
З увагою до вітчизняних надр
Ще один шлях, аби зіскочити із газової галки, збільшити внутрішнє видобування. Прем’єр Володимир Гройсман навіть заявив, що до 2020 року Україна може взагалі відмовитися від імпорту газу — і перейде на свій власний. Утім проблема, до якої упродовж усіх останніх років ставилися як до третьорозрядної — треба думати, через низький корупційний зиск, нині набуває гостроти.
За даними статистики ми не те, що не змогли різко збільшити власний видобуток, а, навпаки, зменшили його рівень. Так, у жовтні 2016 року ми видобули газу на 1,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року
Утiм нещодавно наша країна знову повернулася до пошуків газу у морському шельфі. Після трьох років вимушеного безгрошів’я держава вирішила відновити фінансування морських робіт. А відтак перше судно вирушило досліджувати Килійсько-Зміїний уступ i Крилівський прогин у північно-західному шельфі Чорного моря.
Як стверджують експерти, південний регіон держави найменше вивчений з точки зору підземних запасів. Шельф Чорного моря досліджений на 4%. За даними Державної служби геології та надр України, в їхніх планах — роботи на ділянці 6770 квадратних кілометрів на території, яка в адміністративному плані примикає до південної частини Одеської області. Там шукатимуть газ і нафту. «Буде проведено комплексні геофізичні і геохімічні дослідження з метою виявлення і підготовки до пошуково-розвідувального буріння перспективних об’єктів», — повідомила Держслужба геології.
Нові гравці на українському ринку
Існують плани у «Нафтогазу» і щодо ефективнішого використання своїх підземних сховищ. Нещодавно Україна підписала три угоди з європейськими компаніями на транспортування та зберігання газу у наших ПСГ. Серед контрагентів — французький Engie, швейцарська DufEnergy Trading SA, а також міжнародна компанія TrailStone Energy LLC, представництво якої є в Україні.
«Ми активно працюємо над залученням європейських трейдерів до роботи на українському газовому ринку. Очікуємо тестові поставки вже у грудні», — повідомив президент «Укртрансгазу» Ігор Прокопів. «Вихід такого потужного європейського гравця на український ринок — це гарний сигнал для інших європейських компаній. Ми раді бачити, що реформа «Нафтогазу» та ринку приносить результати», — зазначив голова компанії «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, коментуючи угоду з Engie.
Також, схоже, після численних невдач Україна розбудовуватиме LNG-термінали, на яких прийматиме скраплений газ. Причому, не тільки морем, як планувалося раніше. Про одну з таких домовленостей нещодавно розповів Прем’єр Володимир Гройсман: Хорватія розглядає можливість транспортування скрапленого газу до України через Угорщину.
А тим часом Сполучені Штати Америки вперше за 60 років з імпортера природного газу стали його експортерами. The Wall Street Journal посилається на інформацію американської аналітичної компанії S&P Global Platts, згідно з якою в цьому місяці США експортували в середньому 210 млн. кубометрів природного газу на добу, а імпортували — близько 198 млн. кубометрів.
Усього з 2010 року експорт газу в США зріс на 50%.
За оцінками Citygroup, до 2020 року експорт скрапленого газу становитиме п’яту частину від річного споживання цього енергоносія у світі. У міністерстві енергетики США прогнозують, що на той час країна стане третім за величиною експортером скрапленого природного газу в світі після Австралії та Катару.
А от споживання скрапленого газу в Україні за минулі три роки зросло на 64%. І за підсумками 2016 року, як прогнозують експерти, його продаж буде більшим, ніж бензину.
«Найкращою ілюстрацією кризи є динаміка споживання бензину — його продаж iз 2013 року зменшився на 40%. Але натомість маємо зростання використання скрапленого газу на 545 тис. тонн, що становить близько 64%, — пише директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. — Як наслідок, Україна міцно увійде у десятку найбільших світових споживачів пропан-бутану на транспорті».
