Лохотрон у слухавці: шахраї видурюють гроші в безробітних через платні телефонні номери

Я й сама «повелася» на таке оголошення, в якому за простеньку роботу копірайтера обіцяли зар­плату 15 тисяч гривень на місяць, повний соцпакет і вільний графік виходу на роботу.

 

Великого досвіду роботи не вимагали («готові взяти студента»), рекомендацій чи якихось професійних якостей — теж. Треба було лише надіслати роботодавцеві резюме і чекати відповіді.

 

А вона прийшла буквально через 5 хвилин: «Нас зацікавило Ваше резюме. Для більш предметної розмови з приводу Вашого працевлаштування зателефонуйте до відділу кадрів за номером (090)*******. Бажано телефонувати з міського апарата для якіснішого зв’язку».

 

Вакансія була «жирна», і я швиденько набрала номер із мобільного. Мене на повному серйозі розпитували, де я працювала раніше, яку посаду хочу, чи готова до переїзду в інше місто, яку цінність я можу представляти для компанії.

 

Усе виглядало, як на справжній співбесіді... Аж раптом зв’язок обірвався. Перенабрати не вийшло — гроші скінчилися. 80 гривень, що були на рахунку, наче корова язиком злизала!

 

Того ж дня з’ясувалося, що 090 — це не код міста, не код оператора мобільного зв’язку, як може здатися на перший погляд.

 

Це код платного номера, який із космічною швидкістю «вижирає» гроші (до 60 гривень за хвилину!!!) за певну інформаційну послугу (на кшталт термінової юридичної консультації, нічної лотереї чи сексу по телефону). Але ж мене про це ніхто не попередив!

 

Тому я написала «менеджеру» ще одного листа. Ввічливо поцікавилася, скільки коштує хвилина розмови, чому в оголошенні та листі не надано інформацію про те, що номер платний, і чи дійсно у кадрового агентства є така вакансія копірайтера.

 

Відповідь була туманною. Мовляв, інформаційна служба зайнятості тільки тим і займається, що шукає для людей гарну роботу та готує повний спектр послуг.

 

За це треба платити, перебуваючи на лінії — допомога ж не волонтерська. Скільки саме, не уточнили. А я більше не перевіряла...

Проблема в тому, що послуга надається в рамках закону, а довести шахрайські дії практично неможливо.

 

— Осіб, які подають оголошення, але не зазначають, що інформаційна послуга платна, неможливо притягти до відповідальності. Формально вони не порушують законодавства, — пояснює адвокат Тарас Бондаренко. — Закон не зобов’язує оранізаторів повідомляти, що номер платний. А люди телефонують добровільно, їхнє право — відмовитися від дзвінка. Тому, коли послуга вже надана, гроші повернути неможливо. Єдиний вихід — не набирати номери з кодом 090 і 070.

 

Цікавий момент. Шахраї наполегливо рекомендують телефонувати до них не з мобільного, а з міського номеру. Але чому?

 

— Усе просто, — пояснює один із потерпілих, 27-річний львів’янин Андрій Самсонов. — Сьогодні чимало людей тримають на рахунку «мобілки» не більше 50-100 гривень. Гроші закінчилися — з’єднання розірвалося. Людина починає розбиратися, в чому річ, досить швидко з’ясовує, що й до чого, матюкається, але більше не телефонує. Зиск для ділків не дуже великий. Інша річ — міський номер. Не чекаючи нічого лихого, людина може вибалакати декілька тисяч гривень за серію розмов, а рахунок від телефонної компанії отримає лише наприкінці місяця. Лише тоді зрозуміє, в чому був фокус...

 

На інтернет-форумах можна знайти історії сотень людей, які стали жертвами псевдокадрових агентств. А на дошках онлайн оголошень про прийом на роботу і нині майорять платні номери з кодом 070 або 090. Тому будьте уважні, щоб ваші гроші не вилетіли «в трубку».  

Аби потрапити на гачок до шахраїв, іноді не треба нікуди телефонувати — ваш номер вони наберуть самі. Йдеться про доволі популярний в останні 5 років «кидок на гроші», націлений на керівників підприємств, установ, організацій. 

 

Схема проста: керівникові (наприклад, головному лікареві обласної лікарні) телефонують на мобільний начебто з держдепартаменту, звертаються до людини по імені, по батькові, називають посаду. А далі інформують, що за кілька днів відбудеться великий захід (наприклад, з’їзд керівників у галузі охорони здоров’я) із концертом. Керівник мусить бути, оскільки там зберуться всі його колеги й начальство. Єдиний нюанс — треба придбати квиток на концерт, який коштує не менше тисячі гривень.

 

— Я відразу запідозрила, що це брехня, — пригадує Тетяна М., яка місяць тому мала розмову з «працівниками держдепартаменту». — Про всяк випадок зв’язалася з колегами і з’ясувала, що ніяке засідання не планується. Але хтось, можливо, міг і повірити в байку.

 

— Мені теж нав’язливо телефонують продавці квитків на концерти, хоч я і не керівник установи, — розповідає адвокат Тарас Бондаренко. — Швидше за все, особи беруть інформацію про потенційних жертв із відкритих джерел. Сьогодні все що завгодно можна знайти в інтернеті, можна придбати базу даних і фактично безкарно дошкуляти людям. У міліції мені сказали: нічого не вдієш, бо продавці не погрожують життю, не шантажують. Єдиний вихід — скидати дзвінок або не брати трубку.