Чардаш, модерн та інфляція: у Києві презентували всесвітньо відому оперету «Графиня Маріца»

У Національній опереті відбулася прем’єра всесвітньо відомої оперети Ірме Кальмана, яку називають «угорською рапсодією» завдяки численним чардашам та угорським мотивам.

 

«На постановку ми отримали ліцензію від правонаступників Ірме Кальмана — дочки Івонни Кальман, — розповів народний артист України, режисер-постановник Богдан Струтинський. — Навіть сподівалися на її присутність, та у зв’язку з деякими обставинами очікуємо навесні. Нова сценічна версія «Графині Маріци» надзвичайно динамічна, наближена до сучасного глядача. Ми маємо грати про наше сьогодення, бо в театрі не може бути неактуальних фраз».

 

Незважаючи на те, що герої постановки обговорюють «гарячі» проблеми інфляцій, девальвацій, оптимізації та економічних реформ, глядач порине у вишуканий світ дворянського життя, прикрашений понад 350 розкішними костюмами, створеними для цієї постановки.

 

Угорське коріння оперети підкреслює і сценографія, в якій домінує магічний синій колір всесвітньої злагоди, котрий часто зустрічається в народних костюмах Угорщини.

 

У просторі вдало використали й  принцип угорської вишивки та знаменитого австрійського модерну.

 

«Музика «Графині Маріци» — це низка визнаних часом шлягерів, — підкреслив диригент-постановник, народний артист України Святослав Литвиненко. — Музика надзвичайно легко запам’ятовується і після репетицій ще довго зринає у свідомості. Складність виконання полягає в дотриманні авторських позначок: якщо не зіграти хоча б один акцент — повністю втрачається характер, музика стає одноманітною. Надзвичайно складні вокальні партії головних героїв, особливо Маріци, в якій має поєднатися драматичне і колоратурне сопрано».

 

Глядачів захоплює величезний діапазон сольних номерів, розгорнуті масові фінали, що не поступаються оперним.  Солістка Валерія Туліс (Маріца) ділиться своїми враженнями: «В усі часи знайти кохання дуже складно, бо справжнє велике щастя складається з простих «щоденних маленьких радощів». Стрімка та нестримна, горда та самодостатня, чи зможе вона знов відкритися, щоб знайти нарешті те, до чого прагне все життя?!»

 

Прем’єра оперети «Графиня Маріца» відбулася 28 лютого 1924 року в театрі «Aн дер Він» у Відні, —  нагадує Яна Іваницька, кандидат мистецтвознавства.  

 

Уже  наступного року її показували на інших сценах Європи. Постановка підкорила й Англію, й Америку. У Національній опереті України це вже п’ята інсценізація «Графині Маріци» за всю історію театру. Втім, перша ліцензована.