Прихильник Росії і прихильниця Заходу: хто змагатиметься за крісло президента Болгарії у другому турі

08.11.2016
Прихильник Росії і прихильниця Заходу: хто змагатиметься за крісло президента Болгарії у другому турі

Румен Радев чи Цецка Цацева: кому дістанеться перемога?

У першому турі виборів президента Болгарії, який відбувся у неділю, 6 листопада, перемогу здобув кандидат від Болгарської соціалістичної партії Румен Радев.
 
Про це повідомила Центральна виборча комісія країни. Соціаліст Румен Радев здобув у першому турі президентських виборів у Болгарії 25,9 відсотка голосів.
 
Цього відставного генерала авіації вважають проросійським політиком. Він підтримує платформу опозиційної Соціалістичної партії та виступає за зближення з Росією.
 
Його конкурентку Цецку Цачеву підтримали 21,6 відсотка виборців. Радев більш ніж на чотири відсотки випередив свою конкурентку.
 
Цецка Цачева є висуванкою від правлячої правоцентристської проєвропейської партії ГЕРБ. 
 
Таким чином обидва кандидати вийшли у другий тур виборів глави держави, який має відбутися у наступну неділю, 13 листопада.
 
Цецка Цачева — перша жінка-спікер болгарського парламенту та кандидат влади. Утім аналітики передбачають, що їй навряд чи вдасться перемогти в другому турі.
 
Тріумф опозиційного кандидата означатиме щонайменше істотні перестановки в уряді Бойка Борисова, а також, імовірно, і відставку.
 
Румен Радев прагне не лише зміни зовнішньополітичного курсу Софії, а й виступає за скасування економічних санкцій проти Росії, запроваджених після анексії Криму, які Болгарія, як член Євросоюзу, підтримує.
 
Після оголошення попередніх результатів Радев також заявив, що одним із його ключових пріоритетів на посаді президента буде обмеження нелегальної міграції.
 
Участь у президентських виборах у Болгарії для громадян країни цьогоріч уперше є обов’язковою.
 
Водночас iз президентськими виборами у країні відбувся референдум щодо змін у виборчому законодавстві країни.
 
За попередніми даними ви­борчої комісії, на ньому виборці схвалили всі зміни, зокрема, запровадження мажоритарної системи, обов’язкову участь громадян у виборах, а також різке зниження державних субвенцій політичним партіям.