На Черкащині тривають дискусії щодо будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції.
Її прихильники стверджують, що такий проект потрібний Україні, бо він — велике благо для держави та області. Громадські активісти називають його великою небезпекою.
Кажуть, вона може стати масштабнішою від тієї, яку маємо після створення Кременчуцького водосховища, яке нагадує нині застояну калюжу і перебуває на грані екологічної катастрофи («УМ» про це розповідала).
«Після будівництва ГАЕС держава економитиме 100 млн. доларів щорічно»
Аби вивчити доцільність такого будівництва, його вплив на довкілля та почути громадську думку, при Черкаській облдержадміністрації створили робочу групу з чиновників різних рівнів та представників громадськості.
На одному з перших засідань iшлося про те, що зведення Канівської гідроакумулюючої електростанції, замовником будівництва якої є ПАТ «Укргідроенерго», має розпочатися вже наступного року і триватиме до 2022-го.
Серед підготовчих робіт з будівництва — розчистка лісу, захист пам’яток археології, укріплення берегів Дніпра, прокладення доріг i ліній електропостачання.
Інвесторами будови називають Міжнародний банк реконструкції і розвитку та Європейський інвестиційний банк, загальна вартість будівництва — 1,2 млрд. доларів.
Свої кошти вкладе у будівництво і «Укргідроенерго».
«Спорудження чотирьох гідроагрегатів Канівської ГАЕС, зi щорічним виробітком трохи більше 1 млрд. кВт годин на рік, — це енергетична безпека країни. Введення станції в дію дозволить державі зменшити використання газу та вугілля, підтримає розвиток вітряної та сонячної енергетики», — переконаний заступник генерального директора ПАТ «Укргідроенерго» Юрій Литвиненко.
Він запевняє, що Канівська ГАЕС — це сучасні світові технології, тож під час будівництва буде дотримано всіх необхідних екологічних стандартів.
А розмови про те, що технологія будівництва застаріла, не мають нічого спільного з реальністю.
Як і екологічні міфи, які розповсюджуються, та техногенні катастрофи, якими лякають.
Оскільки станція матиме чотири рівні захисту не лише від аварійних ситуацій, а й від диверсій чи терактів, зможе витримати навіть семибальний землетрус.
«Ніякого радіоактивного забруднення води, як дехто вважає, не буде. Адже радіоактивні речовини у мулі Канівського водосховища не перевищують півтора-три відсотки від норми й такими залишаться після початку роботи станції», — зазначає пан Литвиненко.
І додає, навпаки, з введенням у експлуатацію ГАЕС у Дніпрі покращиться водообмін, адже вода збагачуватиметься киснем.
Більше того, у водойму щорічно випускатимуть близько 3 тонн малька риби, там можна хоч сріблясту форель вирощувати.
За його словами, завдяки Канівській ГАЕС Україна економитиме 100 млн. доларів щорічно. Під час будівництва створять 2 тисячі робочих місць та промислово-будівельну інфраструктуру.
Окрім цього, 300 млн. грн. інвестицій буде вкладено у розвиток Канівського району — побудують дороги, відремонтують школи, лікарні, зведуть житло.
Після введення в експлуатацію електростанції на ній працюватиме майже 250 осіб, а це — нові робочі місця для мешканців району.
Не постраждає, каже пан Литвиненко, й природоохоронна територія, всі пам’ятки, які будуть там виявлені, збережуть.
І хоча в зону фактичної забудови попадає гора Лисуха, зараз її досліджують науковці.
Якщо там буде виявлено археологічні та історичні пам’ятки, коштом «Укргідроенерго» їх перенесуть у музей. Це контролюватиме екологічна експедиція, котра працюватиме протягом усього будівництва.
«Незалежні експерти вже розробили кілька документів щодо екологічних, соціальних та безпекових аспектів будівництва Канівської ГАЕС. Ці матеріали нині проходять погодження у міжнародних організаціях, а потім ми їх оприлюднимо», — запевняє Юрій Литвиненко.
І обіцяє: — «Укргідроенерго» докладе зусиль, щоб відновити ландшафт та укріпити природним камінням береги, і сподівається, що після завершення будівництва зросте й туристична привабливість регіону, як це є в Чехії, де працює така ГАЕС.
Громадські активісти не вірять чиновникам
Не так уже й оптимістично щодо майбутнього будівництва налаштовані громадські активісти Канівщини. Вони проти ГАЕС і не вірять обіцянкам чиновників.
Переконані, що народу знову, як повелося з радянських часів, багато чого недоговорюють.
Аби привернути увагу до ризиків, які, на їхню думку, приховує у собі побудова Канівської ГАЕС, вони приходили з протестом на сесію Черкаської обласної ради та на засідання робочої групи облдержадміністрації.
Канівчани вважають будову збитковою й небезпечною для довкілля.
Люди переповідають спогади своїх батьків, як після будівництва Канівської ГЕС перепади води під час повені сягали двох метрів, а риба, яка виходила на нерест на мілководдя, тоннами лежала там і гинула.
Тож, переконані, як і в минулому, так і тепер, ніхто не прораховує ризики майбутнього будівництва. А вони, кажуть, величезні.
Людей непокоїть, що Зміїні острови, розташованi навпроти села Бучача, де унікальний рослинний і тваринний світ, вже за кілька років після зведення ГАЕС будуть затоплені через переміщення великої маси води.
Турбує й те, що ГАЕС буде зведено на глинистих материнських породах, тож ніхто не може застрахувати від селевих потоків.
Жителі Канівського району також побоюються, що ударна хвиля води, якщо, не дай Боже, станеться НП, може знести все на своєму шляху.
«Ми ні слова не почули про питання доцільності Канівської ГАЕС. Чого саме технологія ГАЕС потрібна для об’єднання енергетичної системи України? І чому саме в цьому місці? І яка вартість виробленого кіловата електроенергії буде?» — обурювався на засіданні робочої групи Дмитро Іванов, представник Національного екологічного центру України.
Він пояснює: треба розуміти, що ми маємо справу з величезним будівництвом вартістю 1,2 млрд. євро.
Треба розуміти, чи варто викидати такі гроші на об’єкт, який у майбутньому може бути абсолютно недоцільним.
Є науковці та енергетики, які стверджують, що вже сьогодні існують набагато ефективніші альтернативні варіанти з точки зору економіки, ніж будівництво ГАЕС.
Еколог пояснює: у світі є великі акумулятори, які задовольняють потреби у регулюванні пікових навантажень, замість таких небезпечних об’єктів, якою може стати Канівська ГАЕС.
Він також констатує, що цивілізовані країни вже сьогодні переорієнтовуються і надають перевагу альтернативним джерелам енергій.
Водночас будівництво електростанції триватиме ледве не десять років поспіль, і ніхто наразі не може сказати, як за цей час зміниться енергетична ситуація на планеті та в Україні зокрема.
Чи не краще і дешевше, стверджує, навести лад у енергетиці, яка є нині, та почати економити там, де маємо великі втрати.
До того ж на користь справі пішло б активне запровадження сонячної та вітрової енергетики.
«І ще таке. Обіцяють нові робочі місця. Кажуть, що вони будуть закріплені саме за працівниками Канівського району. Але сучасні будівельники мають пройти серйозний курс навчання, тож така обіцянка абсолютно безпідставна», — веде далі пан Дмитро.
Дивується він і обіцяним 300 млн. гривень інвестицій. Каже, вони не входять у кошторис будівництва. І незрозуміло, чи є такі кошти, чи вони тільки на папері.
«Радіоактивну воду питиме 40 мільйонів населення»
Але найбільше, зізнається еколог, його непокоїть те, що з реалізацією цього будівництва існує небезпека радіаційного забруднення.
Адже вчені-гідрологи стверджують, що на дні Канівського водосховища, яке в найширшій його частині дуже мілке — всього якихось 2-3 метри глибини, є залишки радіоактивного осаду, який 30 років законсервований там після аварії на Чорнобильській АЕС.
Також там містяться шкідливі отруйні речовини. А води новозбудованої ГАЕС усе те скаламутять, і тоді біда неминуча.
Бо розпочнеться інтенсивна міграція радіонуклідів — вниз по Дніпру до самісінького Чорного моря. Тож наш Дніпро стане знову радіоактивним, переконаний еколог.
«І ту радіоактивну воду питиме 40 мільйонів населення України, котре живе по обидва боки Дніпра», — обурюється науковець.
І додає, 18 жовтня закінчився термін дії висновку державної екологічної експертизи стосовно впливу Канівської ГАЕС на довкілля. І, що цікаво, підкреслює, поки його не продовжують.
Дмитро Іванов називає засідання робочої групи у Черкаській ОДА недієвим, бо не визначені повноваження та план дій цієї групи.
До того ж у вирішенні питання будівництва Канівської ГАЕС облдержадміністрація не має повноваження. Є вони лише в уряду.
Проте заступник генерального директора ПАТ «Укргідроенерго» Юрій Литвиненко заявляє: громадськість така категорична, бо лише 25% добре обізнані з проектом цього будівництва.
Тому, наголошує, знову проводитимемо ознайомчу і просвітницьку роботу. Бо цей проект потрібен канівській громаді.
Тим часом представники канівської громади та громадські організації Черкащини вже об’єдналися, аби не допустити, як вони кажуть, сумнівного будівництва і оперативно інформувати про це людей.
Вони створили коаліцію громадських організацій «Проти ГАЕС», куди увійшли Черкаська організація Українського товариства охорони природи, ГО «Шевченків край» Канева, а також відокремлений підрозділ Національного екологічного центру України «НЕЦУ-Бучак», і закликали приєднуватися до цієї коаліції інші громадські організації.
Додам, що досвід боротьби за довкілля у канівчан уже є: кілька років тому своїми протестами вони зупинили у Каневі зведення терміналів агрохолдингу «Нібулон».
