У Національній опері України відбулася світова прем’єра Другого концерту для віолончелі з оркестром українського композитора Євгена Станковича в рамках проекту «Три «С»: Скорик — Станкович — Сильвестров».
Розплановані на два роки музичні заходи, що проходять під такою назвою, без перебільшення унікальні, адже проект об’єднав трьох видатних композиторів сучасності. Другий його етап, що стартував наприкінці жовтня у Чернівцях, — особистість Євген Станкович та його творчість.
Музика для Марточки
«Євген Станкович — один зі стовпів сучасної української музики, якого ще за життя назвали генієм. Ми ще раз у цьому переконаємося, коли побачимо паралелі з легендарним Дмитром Шостаковичем», —каже віолончеліст Олександр Пірієв, який став ініціатором проведення «Три «С».
Глядачі у Києві стали свідками такого собі діалогу двох композиторів: у виконанні Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо під диригуванням Володимира Шейка прозвучала Симфонія №9 Дмитра Шостаковича та твори Євгена Станковича, серед яких соло для оркестру з балету «Прометей», «Страсті за Тарасом» і Концерт №2 для віолончелі з оркестром.
45 років — саме стільки минуло відтоді, як Станкович написав свій перший Концерт для віолончелі, тож поява другого стала неабиякою подією для сучасної української класичної музики.
Колись Мстислав Ростропович просив українського композитора написати і йому віолончельний концерт, утім тоді не склалося.
Нині «індикатором» появи Другого віолончельного концерту, за словами Євгена Станковича, став Олександр Пірієв, завдяки якому й існує проект.
«А надихнули мене, звісно, особисті речі: присвятив його своїй онучці», — уточняє маестро. Через те перша частина і має назву «Музика для Марточки». Утім твір зовсім не дитячий, у другій частині — «Постлюдії» — особливо помітні паралелі з Бахом і Шостаковичем, ну, і, мабуть, найщемкіша третя частина — «Монолог діда» — соло у виконанні віолончелі.
Паралелі з Дмитром Шостаковичем для українського композитора — велика честь. «На Шостаковичу виховувалися покоління композиторів, і не лише Радянського Союзу.
Ніхто не пам’ятає, хто керував країною за Бетховена, а Бетховен іде крізь віки», — каже Євген Станкович.
Зібрати трьох Маестро на одній сцені
Євген Федорович під час спілкування з пресою перед київським концертом був небагатослівним — зрештою він усе сказав у музиці — хто слухає, той почує, і, безумовно, почує кожен своє.
Більше Станкович говорив про болісні для культурного сьогодення України проблеми: «У нас багато законів ухвалюють, більше навіть, аніж треба, але їх не виконують. Уже не раз вносили закони про меценатство, але от їх чомусь не приймають. Хоча це поширено в усьому світі: всі великі зали, всі оркестри тримаються саме на них, саме їм шана й подяка. Добре, що в нас є окремі люди, які допомагають мистецтву, сприяють його розвитку, розвитку країни, духовності і роблять це безкорисно».
Ці слова композитор адресував Гріголу Катамадзе, президенту Асоціації платників податків, під патронатом якої і відбувається проект «Три «С», та Ігорю Далічуку, президенту Слобожанської будівельної кераміки, яка виступила меценатом другого етапу проекту.
Як зауважив Грігол Катамадзе, у те, що проект відбудеться, спочатку мало хто вірив. Проте зрештою концерти першого етапу «Три «С» зібрали аншлаги по всій Україні.
Він розповів: «У Львові був аншлаг, і я пам’ятаю, як горіли очі в маестро Мирослава Скорика. Я подумав, що дуже важливо, щоб такий концерт відбувся на батьківщині і Євгена Федоровича — на Закарпатті. Я вже навіть поспілкувався з тамтешніми потенційними спонсорами».
Окрім концертів, з’явилася ідея зробити диск із записами трьох композиторів, а ще зібрати трьох маестро на одній сцені. За словами Ігоря Далічука, можливо, це станеться у червені 2017 року.
Журналісти запитали Євгена Станковича і про фольк-оперу «Коли цвіте папороть», чи бува не запланована її постановка.
Цю оперу, що її композитор написав ще 1978 року, за дві години до прем’єри заборонили радянські ідеологи. І досі для Євгена Федоровича це питання особливо болісне:
— Як кажуть, не сипте сіль на рану, бо цій розмові вже 40 років, я ще 40 років почекаю. Ми потрапили в таку ситуацію, що влада не спроможна чи не розуміє, наскільки важлива культура загалом. Державу рятують люди, а не правителі. На оперу потрібні кошти.
Про третій етап
Тим часом Олександр Пірієв трохи розповів уже про третій етап «Три «С», що стартує в лютому 2017-го і представляєтиме композитора Валентина Сильвестрова.
«Оксана Линів, Зоряна Кушлер — учасники третього етапу «Три «С», що пов’язані з музикою Сильвестрова, ми згадаємо і такого відомого піаніста, як Йожеф Ермінь, що грав на першому етапі. Розкривати всіх таємниць не буду, але запевню, що в лютому ми побачимо незвичайного Валентина Васильовича», — запевнив Олександр Пірієв.
Він пообіцяв у наступних концертах паралелі з одним із найвизначніших симфоністів XIX-XX століття Густавом Малером, а також Францом Шубертом, з яким пов’язана романтика Сильвестрова.
Утім, це поки що майбутнє, а теперішнє — це концерти другого етапу «Три «С» у Коломиї, Львові, Івано-Франківську, Харкові. Проектом уже зацікавилися і за межами України, зокрема Велика Британія та Франція.
