Ні, дива на світі таки бувають. Навіть коли війна і коли біда. А швидше — саме тоді, щоб довести всім, що життя триває.
Коли в грудні минулого року відома волонтерка-медик, ініціатор і головний організатор батальйону парамедиків «Госпітальєри» Яна Зінкевич потрапила в автомобільну катастрофу, мало хто з лікарів давав шанс, що вона зможе ходити.
А тим більше — мати дітей. Травма хребта — це не жарти, це вирок на все життя.
Та не для Яни. Дівчина, яка врятувала сотні життів на передовій, надто добре знала, як важливо у двобої зі смертю не здаватися.
Друзі допомогли дівчині потрапити до ізраїльської клініки, де після 10-годинної операції та кількамісячної реабілітації Яна почала ставати на ноги.
А після повернення в Україну вона ошелешила журналістів новиною, що чекає дитину.
Батьком дівчинки був Максим Корабльов, який був з Яною в одній машині в момент катастрофи, а щойно лікарі дозволили, не відходив від Яни.
27 травня Максим і Яна стали на рушничок щастя. І хоча Яна була на інвалідному візку — щоб не зашкодити дитині, вона припинила регулярні фізичні навантаження — її очі світилися непідробним щастям.
І ось щасливий фінал цієї історії. 31 жовтня у Дніпрі, де Яна останні дні перебувала під наглядом лікарів, на свiт з’явилася довгоочікувана дівчинка.
Максим і Яна назвали донечку Богданою. Мама і маля почуваються добре, тож до кінця тижня планують повернутися додому — на базу «Госпітальєрів». А соцмережі тим часом розриваються від вітальних слів родині.
Колектив «УМ» також приєднується до вітань. І бажають і їм, і всім нам передусім перемоги. А після цього — зберегти в серці вірність, доброту і любов і передати їх донечці. І нехай такі світлі дива трапляються в нашому житті частіше.