Утрата кінцівок і важкі поранення в АТО не завадили українським бійцям узяти участь у 41-му Марафоні морської піхоти США. 30 жовтня у Вашингтоні разом iз військовими з Канади, Данії, Грузії, Франції, Литви, Естонії та Австралії наші воїни подолали 10-кілометрову дистанцію на протезах, показавши своїм прикладом, що тяжкі поранення, ампутації — це не вирок і життя на цьому не закінчується.
Цього року забіг, який також відомий як «Народний марафон» і вважається найбільшим у світі, адже щороку в ньому беруть участь близько 30 000 чоловік, проходив у Арлінгтоні — передмісті Вашингтона, де розташовано головний будинок Міністерства оборони США.
Фініш був установлений біля пам’ятника морським піхотинцям Iwo Jima, загиблим у всіх збройних конфліктах.
Представники української армії на марафоні — Вадим Свириденко, Вадим Мазниченко, Дмитро Фесенко і Павло Степанов — були відібрані майже з 60 кандидатів, а двоє з них минулого року пройшли курс реабілітації в Національному військовому медичному центрі у Вашингтоні.
Українці фінішували з різним часом, починаючи від трохи більш як 60 хвилин, але всі вклалися у двi години.
Хлопці присвятили свій забіг усім українським військовим, які віддали своє життя або були поранені під час російської агресії, заявив один із бігунів, колишній боєць 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Вадим Свириденко.
Чоловік служив парамедиком на фронті, але у 2015-му підірвався на міні під Дебальцевим, кілька днів пролежав у снігу, потрапив у полон.
Після визволення пройшов тривале лікування та реабілітацію в Україні та США, однак втратив ноги і руки.
Він, до речі, прийшов першим з української команди.
«Протягом шляху ким мене тільки не називали — і роботом Вертером якимось, і Суперменом, усі підтримували.
Особливо коли бачили напис «українська армія» там такі крики починалися», — поділився враженнями Свириденко. Він і його побратим Вадим Мазниченко, у якого війна також забрала кінцівки, готувалися до марафону більше року, за тиждень до забігу прилетіли в США разом iз двома іншими бійцями і оселилися на базі морпіхів Квантіко.
«Це не тільки перевірка себе, чи може людина з інвалідністю пробігти довгу дистанцію, а також моральна підтримка наших військових, які зараз лежать у госпіталях і проходять реабілітацію. Цим ми хочемо надихнути інших поранених, щоб вони не здавалися», — наголосив Вадим Мазниченко.
Разом iз військовими дистанцію пробігли прес-секретар ГО «Українська асоціація інвалідів АТО» Катерина Машко, підполковник медичної служби Андрій Ких, аташе з питань оборони генерал-майор Володимир Гаврилов і керівник проекту Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації Наталія Мельниченко.
Витрати на приїзд українців до США і їх участь у марафоні взяли на себе Вашингтонська філія Міжнародного благодійного фонду Allied Forces Foundation, а також трастовий фонд НАТО з реабілітації поранених за активної участі Посольства України в США та волонтерських організацій.
