Після хвилі оптимізму, спричиненої досягненням української економіки дна і, як наслідок, повільного, але невпинного відновлення, з уст експертів почали лунати дещо інші нотки — значно песимістичніші.
Після стрибка вгору відновлення економіки дещо пригальмувалося. Чи зуміє влада впоратися з такою ситуацією — питання сьогодні номер один.
Особливо враховуючи, що на носі Новий рік, а це значить, що доведеться підбивати підсумки «дірявого» Держбюджету 2016 року, затверджувати новий кошторис, у якому бажано б не зробити тих самих помилок.
І, зрештою, над усіма давніми та об’єктивними проблемами з’явився новий «привид» — підняття мінімальної зарплати до 3200 гривень, — вплив якого на процес економічного відновлення в Україні наразі не вивчено.
Дефіцит, виявляється, росте, а економіка — ні...
Перший дзвіночок, що з економікою у нашій країні не все добре, пролунав із Державної казначейської служби. За їхнім повідомленням, у Державному бюджеті нинішнього року знову з’явилася «дірка».
Сталося це після серпневого плюсу, коли країна спрацювала з профіцитом 7 млрд. гривень. Утім уже за підсумками вересня 2016 року дефіцит Держбюджету України становив 20,5 млрд. гривень.
У цілому ж за січень—вересень нинішнього року дефіцит державного кошторису України становить уже цілих 63,4 млрд. гривень.
Найсумніше у цій ситуації, що за аналогічний період минулого, тобто 2015 року, ми мали профіцит 8,8 млрд. гривень!
Наступного року, якщо поданий у Верховну Раду проект Державного бюджету таки затвердять, матимемо дефіцит 63,4 млрд. гривень.
Відтак зменшився й оптимізм Національного банку. Регулятор, утім, залишив без змін свій прогноз на зростання економіки у нинішньому році — 1,1%, але при цьому зменшив прогнози щодо динаміки ВВП на два наступні роки — 2017-й і 2018-й.
На думку відомства Валерії Гонтаревої, наступного року наш внутрішній валовий продукт зросте на 2,5, а через рік — на 3,5%. Хоча раніше Нацбанк вважав, що ріст буде на рівні 3%. Свій песимізм фінансовий регулятор пояснив зовнішніми чинниками.
«Зниження прогнозованих темпів зростання ВВП пов’язано з переглядом пропозицій щодо зовнішньої кон’юнктури для українських експортерів», — пояснили в НБУ.
Йдеться насамперед про ринки аграрної продукції та металургії. Саме вони визначатимуть прибутки держави Україна в умовах нинішньої нереформованої економіки.
Такої ж думки щодо зростання ВВП у 2017 році дотримується і Міжнародний валютний фонд, який також вважає, що стеля для його зростання у наших умовах — це 2,5%.
При цьому НБУ прогнозує зростання імпорту, передусім машин та обладнання.
Саме цей фактор і тиснутиме на наш валовий продукт. Щоправда, оскільки йдеться про так званий інвестиційний попит, то ситуація пізніше все-таки вирівняється.
«Відновлення інвестиційного попиту матиме позитивний вплив на підвищення експортного потенціалу», — вважають у НБУ.
Почекайте до 2021-го!
Такі показники, на думку аналітиків, не дозволять стверджувати про стійке відновлення української економіки — судячи з усього, до кінця 2018 року. «Стійке відновлення — це зростання економіки 4-6% щороку», — каже голова Ради Національної асоціації банків України Роман Шпек.
За його словами, вітчизняні аналітики сьогодні сходяться на думці, що зростання становитиме близько 1,5-1,6% щороку, — каже Шпек. — Але ми називаємо це не зростанням, а статистичними змінами на низькій порівняльній базі».
На думку банкіра, головні позитивні моменти сьогоднішньої ситуації — макроекономічна стабільність у державі та бюджетна політика уряду, яка є значно здоровішою, ніж у попередні періоди.
«Але досягнення країною стабільних макроекономічних показників не стало основою для оздоровлення інвестиційного клімату, для прискорення структурних реформ», — стверджує Роман Шпек.
До речі, за даними Міжнародного валютного фонду, зростання економіки до рівня стійкого відновлення можливе не раніше 2021 року. Якщо у нашій державі, звичайно, не станеться чогось раніше не передбаченого.
Натомість інфляція і надалі залишатиметься доволі високою.
За прогнозами НБУ, в останньому кварталі 2016 року вона зросте до прогнозованого показника 12%. Причина — осіннє подорожчання продуктів харчування, а також тарифи ЖКГ.
Наступного року інфляція буде дуже нерівномірною: в певні періоди, ймовірно, що у І-ІІ кварталах вона може навіть перевищувати цьогорічні 12%.
Головним чином через високі ціни на комуналку. Але як тільки опалювальний сезон закінчиться — інфляція суттєво зменшиться. І наприкінці наступного року не перевищуватиме 8%.
«НБУ має не тільки давати прогнози!»
Тим часом влада розуміє, що гаслами і розмовами про реформи домогтися зростання економіки не вдасться. Реформи треба здійснювати. Але наразі точка зору про стратегію їх втілення у різних державних чиновників суттєво відрізняється.
«Ми зробили перший крок — це фінансова і бюджетна децентралізація. Колись свої гроші місцеві бюджети місяцями чекали у казначейства, а нині залишки на депозитних рахунках у комерційних банках вимірюються сотнями мільйонів у кожній з областей», — прозвітував український Президент Петро Порошенко і нагадав, що 11-го і 18 грудня відбудуться вибори у понад 200 об’єдананих громад.
Експерт із проблем місцевого і державного управління Руслан Плющ застерігає: тішитися проведеній дерегуляції завчасно.
Адже всі доходи, які місцева влада отримала завдяки перерозподілу податків і фінансовій децентралізації, будуть скеровані на виконання тих функцій, які передасть «на місця» центральна влада.
«Усі бюджетні субвенції, дотації, додаткове фінансування у більшості випадків не перекриють потенційні «діри» місцевих бюджетів, — каже Плющ. — Життєво необхідно не просто перекинути фінансовий баласт із державного бюджету на місцеві, а провести продуманий перерозподіл функцій».
Ситуація, на його думку, ускладнюється непідготовленістю і безініціативністю представників місцевої влади, які продовжують чекати вказівок зверху і фінансових вливань.
Аби децентралізація змогла позитивно вплинути на вітчизняну економіку, має пройти ще чимало часу — і влада мусить докласти ряд зусиль. Наразі конкретних кроків у цьому напрямку робиться замало.
Не все гаразд й у фінансовому секторі. Експерти стверджують, що Національний банк України мав би не лише робити прогнози щодо безрадісних перспектив української економіки, а й діяти задля її зростання.
«У сучасних умовах у цілому світі саме центральні банки є головними державними інститутами, які відповідають за економічне зростання, — стверджує ректор Міжнародного інститут бізнесу, екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко. — Правильна політика НБУ може вже через місяць привести до позитивних змін в економіці. Натомість правильні рішення уряду дають результати щонайменше через рік».
На думку експерта, Нацбанк має зробити вісім простих кроків задля стимулювання економіки.
«Відмовитися від політики монетарного звуження, зменшити облікову ставку, скасувати всі адміністративні обмеження щодо роботи з валютою, дозволити банкам кредитувати у валюті не тільки експорт, а й імпорт. Також припинити практику форсованого банкрутства комерційних банків, відмовитися від практики дискредитації малих і середніх комерційних банків, збільшити суму застрахованих депозитів до 300 тисяч гривень і створити прозорий ринок проблемних активів із можливістю їх сек’юризації», — написав Савченко.
Понад це, експерт вважає, що в Україні можна досягти економічного зростання на 10%. Що, на думку аналітиків, можна назвати вже стійким зростанням. Щоправда, для досягнення такого результату треба, на думку Олександра Савченка, зробити три інституційні зміни.
«Перша — це створити Банк розвитку для фінансування інфраструктурних проектів, довготермінового кредитування пріоритетних галузей виробництва і проектів малого і середнього бізнесу через кредитні лінії українським банкам», — каже він.
Другий пункт — створити корпорацію для страхування і підтримки експорту на базі «Укрексімбанку».
І, нарешті, третій пункт — заснувати нову фондову біржу із стовідсотковим державним капіталом під повним патронатом, наприклад, Франкфуртської або Варшавської фондової біржі, яка реально зможе залучити капітал для українських компаній.
«Тінь» і зарплата 3200 гривень
Тим часом, як заявив нещодавно український Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, половина української економіки сьогодні перебуває в «тіні».
На думку незалежних експертів, Гройсман залишається невиправним оптимістом — обсяг тіньової економіки значно вищий: близько 60-70%, а у деяких галузях доходить до 80-90%. І навіть більше...
Такі результати — показник неефективності роботи влади.
«У «тіні» сьогодні знаходиться певний ресурс, який має бути спрямований, аби платити людям і платити податки з цих коштів», — заявив очільник уряду так, ніби він є незалежним експертом, а не керівником виконавчої влади.
Адже саме від факторів, на які впливає безпосередньо структура пана Гройсмана, і залежить: вийде бізнес із тіні і буде платити податки, чи поповнюватиме лише «чорну касу».
Звичайно, тіньовий сектор можна вважати своєрідною подушкою безпеки при непрофесійному і неефективному уряді — і запорукою того, що країна не розвалиться, а люди не помиратимуть від голоду внаслідок помилкових рішень влади.
Але при показнику 50% у тіні — це рівень довіри бізнесу до влади. І величезне запитання до Кабміну — звідки він має намір взяти кошти на підняття мінімальної зарплати до 3200 гривень?
На думку міністра фінансів Олександра Данилюка, зростання «мінімалки» до 3200 гривень дозволить додатково збільшити бюджетні надходження на 38 мільярдів гривень щорічно. «Від приватного сектору ми отримуємо 17 млрд. гривень чистих доходів», — сказав Данилюк.
Як стверджують експерти, ідея поповнити бюджет надходженнями від податку на прибуток і єдиного соціального внеску — правильна і чудова. Але тільки за умов, що бізнес захоче і зможе платити збільшений податок за своїх працівників.
Підприємці, яким і сьогодні нелегко виплачувати податки, завтра, коли вони будуть змушені платити державі за зайнятих працівників удвічі більше, будуть змушені або закрити свої фірми, або піти «в тінь». Відтак про якесь зростання надходжень говорити не доведеться, а обсяги тіньової економіки будуть значно вищими за нинішні.
Отже, зростання «тіні» стане, треба думати, чи не головним результатом підвищення мінімалки. Іншим — може стати зростання інфляції. І вона у наступному році становитиме вже не 8% (коли НБУ проводив свої розрахунки, урядова ініціатива ще не прозвучала. — Ред.).
Міністр фінансів, утім, ймовірність зростання інфляції спростував. «Ці кошти зараз перебувають у «тіні», вони виплачуються у конвертах. І ці кошти легалізуються, увійдуть в систему як білі зарплати і як податки, а це означає, що додаткової грошової маси не буде», — зазначив міністр.
Але голова НБУ Валерія Гонтарева таким оптимізмом не палає.
«Що стосується зарплат, то ми ще до кінця не опрацювали цю інформацію у наших системах», — сказала вона. Назагал, якщо ж зросте тільки мінімальна зарплата, то Нацбанк зуміє виконати свою місію і нейтралізувати негативний ефект. Якщо ж зростуть і інші виплати, то такої гарантії вже не буде.
А надто, коли уряд, ухвалюючи справедливі й необхідні рішення, не надто впливає на ситуацію взагалі. Зокрема, на тіньову економіку та назагал на пожвавлення економічного розвитку.
