Популяції ссавців, птахів, риб, амфібій і рептилій з 1970 року скоротилися на 58%, йдеться у доповіді Світового фонду дикої природи (WWF).
Фонд спільно із Зоологічним товариством Лондона розраховує індекс, який показує чисельність різних видів тварин.
У фонді впевнені, що до 2020 року індекс знизиться на 67% порівняно з 1970 роком.
У WWF пояснюють скорочення популяцій тварин діяльністю людини. Люди забирають дедалі більше землі для фермерської діяльності та будівництва міст.
Причиною вимирання тварин також є забруднення довкілля, зміна клімату, полювання та занесення людиною нетипових для тієї чи іншої місцевості видів рослин і тварин.
Згідно з доповіддю, найбільших втрат зазнали тварини, які живуть у прісній воді — в озерах, річках і на болотах.
За 40 років їхні популяції скоротилися на 81%. Крім того, у фонді відзначили значне скорочення кількості слонів в Африці, а також акул через занадто активний вилов риби.
Оприлюднення звіту Світового фонду дикої природи проходило водночас із засіданням у Словенії Міжнародної китобійної комісії, яке розпочалося у понеділок і яким комісія відзначає своє 70-річчя.
Рівно 30 років тому вона запровадила глобальний мораторій на комерційний промисел китів. На прикладі долі цих найбільших на планеті ссавців просліджується загальний стан фауни на планеті.
В обмежених обсягах промисел зараз ведуть лише Японія, Ісландія і Норвегія, а також деякі аборигенні народи Канади, Росії і Фарерських островів Данії.
Свого часу лідерами у цьому бізнесі були також Британія, Голландія і США. Китобійну флотилію мала за радянських часів Україна, а спеціальні судна будували у Миколаєві.
За деякими підрахунками, у ХХ столітті було знищено майже три мільйони китів.
Але людство надалі живе за згубним для себе та всього живого на Землі принципом: «На наш вік вистачить».
На згаданому засіданні Міжнародної китобійної комісії не підтримали пропозицію створити заповідну зону для китів у Південному Атлантичному океані.
З ініціативою за підтримки ЄС виступила низка країн, серед яких Бразилія і Аргентина. Однак проти — деякі країни, які досі ведуть обмежений вилов китів, насамперед Японія, яка за останні місяці вбила майже триста китів і надалі виправдовується тим, що робить це у наукових цілях — всупереч рішенню міжнародного суду.
Норвегія також не пристає до ініціативи. Норвежців узагалі вважають піонерами промислу — саме від них ще у ІХ столітті приходять перші свідчення про вилов китів. Отож дехто не розуміє, чому північ проти заповідника на півдні.
«Це той регіон, який критично важливий для існування широкого спектра видів китів, і пропозиція про заповідну зону знайшла широку підтримку в усьому регіоні. Однак китобійні країни, загалом із північної півкулі, заблокували її знову, як роблять це уже 15 років», — заявив представник Міжнародного фонду добробуту тварин Матт Колліс.
