Як розпізнати найпоширеніші "хвороби мозку" на початковій стадії - поради лікаря

— Світлано Михайлівно, які клінічні прояви старіння мозку?

 

— Раннім клінічним проявом старіння мозку в одних людей є погіршення пам’яті, уваги, настрою, у інших зменшується рухова активність, погіршується координація рухів. У разі появи цих симптомів належить звернутися до геронтолога, щоб оцінити ступінь старіння мозку й отримати індивідуальні профілактичні рекомендації. На фонi старіння можуть формуватися захворювання Альцгеймера, паркінсонізм. Комплексні обстеження дозволяють виявити їхні ранні симптоми, відтак провести своєчасну профілактику й лікування. 

 

— Сьогодні говорять про те, що серед усіх «мозкових хвороб» найпоширенішою є інсульт. Якщо це так, значить, люди повинні дуже добре знати її ознаки й профілактику.

 

— Інсульт справді став дуже поширеною хворобою. На нього хворіють усе більш молоді люди. І не лише в Україні. Приміром, до 2000 року хворих на інсульт у віці до 60 років було 15%, тепер — до 30%. А щодо обізнаності людей, то, на жаль, вони мало переймаються проблемами, які можуть спричинити інсульт. Не лікують ті хвороби, які призводять до інсульту. Лікування гіпертонії, атеро­склерозу, хвороб серця, здоровий спосіб життя, раціональне фізичне навантаження є найкращою профілактикою інсульту.

 

— Якщо так, виходить, що раптового інсульту не буває?

 

— Людина не може лягти спати здоровою, а вранці прокинутися з інсультом. Він може розвинутися в осіб із миготливою аритмією, з атеросклерозом чи гіпертонією. В організму є свій ресурс, і до певного часу ці захворювання протікають без клінічного прояву порушення мозкового кровообігу, однак різноманітні перенавантаження можуть спричинити загострення цих хвороб, що проявиться інсультом. Залежно від локалізації й розміру ураженої ділянки мозку в людини відбуваються порушення мовлення, руху, координації, пам’яті. 

 

 — Часто доводиться чути, що людина, в якої трапився інсульт, не звернулася вчасно до лікаря, переплутавши симптоми інсульту з симптомами інших хвороб, або взагалі не звернула на них увагу.

 

— На жаль, це правда. У людини раптом iз рук падає склянка, вона не може підняти руку й думає, що це пов’язано з патологією у м’язах чи суглобах. Утруднюється мовлення — звинувачуються зубні протези, паморочиться голова — на дощ чи від спеки. А йдеться насправді про тонкі прояви інсульту.

 

Є симптоми, які ні з чим не переплутаєш — може стати асиметричним обличчя, опуститися куточок рота, людина не може сфокусувати погляд, поворухнути кінцівкою. У людини з інсультом можуть проявитися всі симптоми одночасно, а може лише один. Чим більша ділянка мозку постраждала внаслідок інсульту, тим яскравіше всі ознаки будуть проявлятися. Як тільки вони з’явилися, необхідно відразу викликати «швидку». До її приїзду треба покласти хворого на горизонтальну поверхню, виміряти тиск, зняти психологічну напругу. 

 

— Наскільки швидко треба доправити людину в лікарню?

 

— Існує певний критичний час, коли людині можна надати ефективну допомогу, поки мозок не дуже ще постраждав. Йдеться приблизно про три-чотири години, коли можна застосовувати препарати, що поновлюють кровообіг в ураженій мозковій судині («розчинити тромб»). Пізніше на ситуацію вплинути важче. Варто зазначити, що ступінь порушення мозкової діяльності, зумовлений інсультом, визначається як розміром інсульту, так і пластичністю мозку хворого. Важче інсульт протікає у хворих, що мають різноманітні супутні захворювання (цукровий діабет, інфаркт міокарда тощо), оскiльки на фоні цих захворювань вже відбуваються дегенеративні зміни в нейронах, порушується біохімія мозку. 

n Чому трапляються повторні інсульти?

 

— Зокрема тому, що людина не дотримується рекомендацій, які їй дали в лікарні. Адже інсульт — це наслідок проблем, що накопичилися в організмі. Їх за одним махом не ліквідуєш, отже, зберігається загроза повторного інсульту. Щоб уникнути його, треба, наприклад, нормалізувати тиск, приймати препарати, які регулюють ліпідний обмін (рівень холестерину), зсідання крові.

Причому не послуговуватися порадами сусідів чи реклами, а бути під наглядом лікаря, бажано постійного, а не бігати на консультацію до всіх підряд: тоді лікар спостерігає перебіг хвороби, знає стан пацієнта і несе за нього відповідальність. 

 

Загроза повторного інсульту, до речі, становить до 20% у перші рік-два після першого інсульту. І приблизно 35% упродовж наступних 5 років. Це засторога для тих, хто після першого інсульту махнув рукою і на себе, і на рекомендації лікарів.

 

— Чи загрожують інсульти гіпотонікам?

 

— Інсульти бувають і у гіпотоніків, адже гіпотонія теж є проявом порушень регуляції роботи серцево-судинної системи. Для гіпотоніків характерним є зниження мозкового кровотоку, що призводить до гіпоксії, порушенню біохімії крові й тканин. А це, в свою чергу, створює передумови інсульту. 

 

— Якщо говорити про старече слабоумство, тобто хворобу Альцгеймера, які в неї первинні прояви? На що людина і її близькі мусять звернути увагу, щоб вдарити на сполох?

 

— У людини порушується пам’ять, вона починає неадекватно реагувати на якісь звичні речі. Наприклад, не може згадати значення слів, призначення якихось предметів, забути те, що знала завжди — назву міста, де вчилася чи народилася, тощо.

 

Людина втрачає здатність планувати, сприймати нову інформацію. У неї погіршується увага, вона не може зосередитися. Рідні повинні відразу ж звернути увагу на такі зміни. Адже за цією «дивакуватістю» може стояти важка хвороба — прогресуюче слабоумство, повна втрата пам’яті, отож, чим раніше родичі звернуться до лікарів, тим повільніше ця хвороба буде розвиватися. На жаль, сьогодні лікарі не можуть остаточно визначити причину захворювання, яке нині є невиліковним.

 

— А що повинно насторожити у випадку з хворобою Паркінсона?

 

— Те, що у хворого помітно змінюється характер рухів. Замість бути пластичними, вони стають, як у робота чи у ляльки, порушується координація, змінюється осанка, з’являється тремтіння рук, голови. Людина не може, наприклад, вписатися в дверний отвір, зашнурувати черевики, виконувати тонку ручну роботу. Особливо варто звернути увагу на ці прояви особам, у сім’ї яких були чи є хворі паркінсонізмом, враховуючи спадкову схильність до цього захворювання. 

 

— Причини цієї хвороби відомі?

 

— Відомі, саме тому вона піддається лікуванню. Хвороба виникає внаслідок того, що в подкоркових структурах мозку змінюється склад речовини, яка забезпечує зв’язок між нейронами, зменшується кількість нейронiв. При хворобi Паркінсона ці зміни відбуваються особливо активно.

 

На сьогодні можна здійснити профілактичне обстеження щодо даної хвороби. Наприклад, у невропатолога обстежитися щодо ранніх неврологічних ознак хвороби, записати енцефалограму, визначити стан м’язів. До речі, фахівці нашого інституту (геронтології. — Ред.) одними з перших у СРСР почали вивчати механізми формування паркінсонізму й розробляти схеми його лікування.

 

Варто зазначити, що адекватне лікування хвороби сприяє значному покращенню стану хворого й уповільнює розвиток недуги. На жаль, ця хвороба сьогодні розвивається стрімкіше, ніж іще кілька десятиліть тому.

 

Можливо, це зумовлено збільшенням психоемоційних та екологічних навантажень, які порушують функціонально-біохімічний стан мозку й створюють передумови для розвитку серцево-судинних i дегенеративних захворювань, зокрема паркінсонізму. 

 

— Світлано Михайлівно, чи можна спрацювати на випере­дження і дізнатися завчасно, які органи чи системи будуть проблемними у старшому віці?

 

— Ми не можемо відмінити старість, можемо лише уповільнити процеси старіння. Існує паспортний і біологічний вік. Якщо старіння розвивається прискореними темпами, біологічний вік перевищує паспортний.

 

Визначити свій біологічний вік можна за допомогою нескладних обстежень. Бажано обстежуватися вже після 40 років. Особливо уважним до свого здоров’я необхідно бути в період із 45 до 59 років, коли відбувається активна перебудова ендокринної системи. Треба визначити, які системи є проблемними в організмі, й застосовувати відповідне профілактичне лікування.

 

Зокрема, необхідно провести комплексне обстеження у кардіолога й невропатолога. Про енцефало­граму я вже говорила. Варто, крім того, перевірити стан судин, визначити якість ліпідного обміну (якщо він порушений, розвивається атеросклероз, який може спровокувати інсульт).

 

Обов’язково зробити кардіограму й ехокардіографію серця, аналіз добової динаміки рівня артеріального тиску (пам’ятаючи, що аритмії провокують інсульт), провести біохімічний аналіз крові. Про­йти спеціальне тестування у медичних психологів. Обов’язково треба пам’ятати про позитивні емоції: музика, спілкування з друзями, рух, келих легкого вина, медитація. Позитивні емоції знімають стрес, активізують організм.