Наша пісня

 

Газета «Україна молода» — це моя газета. Передплачую її щорічно, здається, відтоді, як вона почала виходити. Чекаю завжди газету, читаю і знаходжу в ній відповіді на всі запитання, що хвилюють. Лише одного не можу ніде прочитати — коли закінчиться війна на сході України? Коли перестануть гинути найкращі її сини?

Надсилаю на ваш розсуд один зі своїх віршів.

 

Ромашки з волошками в рідному краї

І щедра й багата прадавня земля —

Я кращого дива у світі не знаю,

Ніж милі для серденька квіти в полях.

Блакитна волошка — тендітна і ніжна,

У погляді скромнім — сама чистота,

А поруч — ромашечки, цвіт білосніжний,

Узявшись за руки, бредуть у житах.

Вони заквітчали мою Україну,

В барвистий віночок навіки сплелись.

І маки... як душі отих, хто загинув

За землю вкраїнську... тепер і колись.

І я не прошу більш нічого для себе,

Лиш хочу, щоб завжди отак і було:

Під мирним і сонячним, лагідним небом

Ромашки й волошки цвіли за селом.