«Бюджетний» четвер у Раді стартував з інших питань, які депутати обрали, мабуть, для свого «розігріву».
Загалом на 20 вересня ВР запланувала розглянути законопроекти щодо спецконфіскації, реформи парламенту, схвалити Декларацію парламентів трьох держав — України, Литви та Польщі — щодо пам’яті й солідарності, перейменувати місто Мукачеве, і лише потім перейти до проекту Державного бюджету на 2017 рік.
Та почалося ранкове засідання з ухвалення депутатами урядового законопроекту про заборону завезення літератури антиукраїнського змісту з держави-агресора. За це рішення проголосували 250 депутатів.
Цей документ передбачає дозвільний принцип для книг походженням із РФ. Під заборону потраплятиме продукція, яка містить антиукраїнський та антидержавний зміст та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Відповідно до законопроекту, під дозвільну процедуру потраплятимуть лише книги із РФ та тимчасово окупованих територій, тобто обмеження не застосовуватимуться для російськомовних книг, виданих в Україні.
Така редакція, одначе, задовольнила не всіх парламентаріїв. Позафракційний депутат Олег Мусій висловив побоювання, що антиукраїнські книжки можуть друкуватися і в інших країнах, а потім безперешкодно завозитися в Україну.
Хай там як, але при всіх його вадах ухвалений закон є корисним і важливим документом. До речі, згідно з офіційною статистикою, ввезення книг iз Росії в Україну вже зараз скоротилося в рази.
Що ж стосується відкладеного на вечір держбюджету (про який «УМ» писала вже неодноразово та докладно), то ще один недолік цього документа полягає у недофінансуванні Збройних сил України, про що заявляє депутат від «Народного фронту» Дмитро Тимчук у Facebook.
«Як свідчать документи, які є у розпорядженні Комітету ВР із питань нацбезпеки й оборони, загальне недофінансування збройних формувань України наступного року, згідно з проектом бюджету, складе десятки мільярдів гривень», — пише він.
Зокрема, уточнює Тимчук, Міноборони запросило 108,147 млрд. гривень, а у проект держбюджету-2017 за загальним фондом (гарантовані витрати з держбюджету) закладено 61,7 млрд. гривень плюс 2 млрд. гривень спеціального фонду — але це «негарантовані» кошти, які армія повинна заробити собі сама.
«Із гарантованих коштів армія отримає на 46 млрд. 447 млн. гривень менше від своєї повної потреби», — пише Тимчук.
І додає: Національна гвардія попросила на наступний рік 31,3 млрд. гривень, а їй пропонується надати 8,5 млрд. гривень. Державна прикордонна служба потребує 25,5 млрд. гривень, а в проекті бюджету закладено 6,9 млрд. «Образили» й Службу безпеки України, яка просила 12,4 мільярда, а отримає натомість менше 6, наводить дані Тимчук.
Тим часом міністр фінансів Олександр Данилюк наголосив на тому, що одним iз ресурсів поповнення бюджету є повернення в Україну коштів екс-Президента Віктора Януковича. «Близько 40 мільярдів гривень — це реальні кошти, але вони не конфісковані.
«Кошти Януковича» не конфісковані більше двох років. Цей процес необхідно завершити, і новий закон, який був розроблений урядом і поданий до Верховної Ради, це питання вирішує», — зазначив Данилюк.
Але із законом про спецконфіскацію, який мав на увазі міністр, у ВР укотре «не склалося».
Бо вчора спікер парламенту Андрій Парубій кілька разів ставив рішення щодо включення його до порядку денного на голосування, однак щоразу за це голосували менш ніж 200 депутатів.
«Це поганий знак для початку нашої роботи, колеги», — резюмував Парубій. Додамо від себе, що історія з держбюджетом є поганим знаком не тільки для парламенту. Однак виправляти ситуацію наразі ніхто не поспішає.
