Українська влада відтермінувала показ польського фільму про «волинську різанину»

Скандальний фільм польського режисера Войцеха Смажовського «Волинь» про криваві події 1940-х років, показ якого мав відбутись у Києві 18 жовтня, перенесли на невизначений термін. І залишається відкритим питання, чи покажуть фільм узагалі.

 

«Показ було скасовано за «наполегливо порадою МЗС України», — повідомила директор Польського інституту Ева Фігель польській агенції РАР, процитувавши лист Міністерства закордонних справ України, який отримало посольство Польщі й де було рекомендовано відмовитися від показу фільму.

 

«У зв’язку з наміром польської сторони організувати спеціальний показ художнього фільму «Волинь» МЗС України наполегливо радить відмовитися від цього показу з огляду на громадський порядок».

 

Утiм у МЗС України зазначили, що прем’єра фільму в Україні не скасована, а перенесена на більш пізній період, причому за взаємною згодою сторін: «МЗС України не забороняло фільм, а рекомендувало Польському інституту в Києві перенести показ на більш пізній період, в Інституті з цим погодилися і скасували анонсований раніше захід», — наголосила речниця МЗС Мар’яна Беца.

 

До речі, цей фільм, певно, найгостріший за останній час як в Україні, так і в Польщі, і породжує безліч побоювань, адже польський режисер зобразив волинську трагедію, де один із народів є убивцею, а інший — жертвою. Тож острах ксенофобії, яка може вибухнути у спільнотах, небезпідставний.

 

Однак сам режисер Войцех Смажовський, якого на батьківщині за любов до кривавих сцен називають «польським Тарантіно», зауважив, що метою його стрічки було не розпалювання ворожнечі між поляками та українцями, а навпаки — сприяння порозумінню між українським та польським народами: «Я хочу, аби українські та польські історики почали заново діалог. Бо вже десятиліття вони ні до чого не можуть дійти, домовитись. Фільм має стати мостом, а не стіною між поляками та українцями».

 

Але фільм усе ж викликав негативну реакцію українських істориків, яким удалось переглянути стрічку. На їхню думку, Смажовський нагнітає антиукраїнські настрої. «Німці там зображені як захисники.

 

Вони рятують від українців головну героїню. Лише десь так опосередковано, з приводу німецького періоду, показано Голокост, хоча незрозуміло, хто його здійснює», — прокоментувала доктор історичних наук Оксана Каліщук.

 

Такий же настрій панує і в Об’єднанні українців Польщі, про що розповів його голова Петро Тима: «Це спосіб закріпити у глядача ті стереотипи, які вже існують. Тобто про виняткову жорстокість українців, про негатив, пов’язаний з українськими націоналістами. Адже там дуже демонічно відображені підрозділи УПА. Вони агресивні, вони фанатичні, постійно вигукують «Слава Україні!». Цей фільм має чіткі маркери ненависті».

 

«По суті — це новітній фільм жахів. Події показано односторонньо: тільки українці вбивали, а поляки лише оборонялися. Якщо б режисер прагнув об’єктивності, то варто було б відобразити й погляди іншої сторони», — поділився своїми думками професор, кандидат історичних наук Микола Кучерепа.

 

Водночас, на противагу українським рефлексіям, польський історик Гжегош Мотика в інтерв’ю газеті Wyborcza.pl запевняє, що загрозою для польсько-українських стосунків є не фільм «Волинь», а замовчування проблеми з боку українців, і саме фільм може порушити цю мовчанку: «Для тих, котрі хочуть, щоб поляки й українці вічно сварилися — найліпше, коли питання Волині залишиться невирішене.

 

Тим часом звичайний розголос проблеми через популярний фільм змушує політиків докласти зусилля, щоб розв’язати нинішній конфлікт пам’яті. Тому не погоджуюся з тими, котрі твердять, що ліпше, аби «Волині» не було».

 

Сам же режисер наголошує, що своєю кінострічкою намагався розібратись, звідки у людей така жорстокість, випадки котрої непоодинокі у всесвітній історії: «Ця дикість виходить із людини. В тому самому часі, коли попи святили сокири і пилки бандерівцям, католицькі священики святили ножі хорватським усташам, котрі потім тими ножами підрізали горлянки сербам. Такі ситуації мають місце по всьому світу. Після Другої світової війни — Руанда, Боснія. Напевно, не робимо висновків з історії. Вона повторюється». 

 

Войцех Смажовський заперечує, що українці в його фільмі зображені лише в негативному світлі. Основним ворогом є крайній націоналізм. За його словами, «Волинь» лише показує те, на що здатна людина, коли її озброїти відповідною ідеологією і дати їй дозвіл на вбивство.

 

Режисер сподівається, що глядачі правильно сприймуть його посил: «Вірю в глядача, що таки багато людей зробить висновки. Що глядач подивиться цей фільм і сприйме його послання, спрямоване проти крайнього націоналізму. І не потрактує так, що «українці погані». Цей фільм не проти українців».